Розділ ІІІ, глава 1-- 171
Іlскції Г. Одорського( з філософії), І. Гізеля, Й. Кроковського, П. Могили та ін. Прагнучи удосконалити свої знання, Єлісій вирішив відправитися в освітню подорож. З 1697 р. навчався у колегії Св. Афанасія в Римі, опановував кращі досягнення філософів античності, доби Ренесансу, Нового часу. Через три роки Bi�, за нез ' ясованих обставин, покинув колегію Св. Афанасія й утік додому(<< чернець русинський... втік з Колегії 28 жовтня 1701 р. без жодної на це причини з великим скандалом ») 19.
На кордоні України, у Почаєві, втікач з Італії знову повертається до нравославної церкви( 1702 р.). Минуло 2 роки, він опинився У Києві, де у 1704 р. вступив до Київського братства і був пострижений у ченці, прийнявши ім ' я та прізвище свого покійного дядька, ставши Феофаном Прокоповичем-2. У 1 705р. Феофан Прокопович-професор поетики Києво Могилянської академії, 1706 р.- риторики, 1707- 1709 рр.- філософії.
Крім викладацької роботи, Ф. Прокопович активно включився в громадське і наукове життя країни. Майже у всіх творах, написаних у Києві, Прокопович виступав проти релігійного фанатизму, забобонів, догматизму, обrpунтував необхідність поширення освіти серед усіх людей, незалежно від їх ста нової належності. Ця його діяльність об ' єктивно сприяла секуляризації науки та культури, розмежуванню їх з теологією й богослов ' ям. Захищаючи, однак, основи православної віри, Прокопович різко критикував єзуїтів- передовий загін католицизму.
Боротьба Прокоповича з усіма архаїзмами придбала йому чимало прихильників. Не дивно, що серед них через деякий час опинився Петро І, який включив Прокоповича в свої плани державних та церковних реформ. У 1711 р. цар узяв Феофана у Прутський похід, а після його щасливого закінчення Прокопович став ректором Києво-Могилянської академії. Через п ' ять років Петро І викликав Прокоповича до Санкт Петербурга, відтоді завершується київський та починається петербурзький період його життя.
В російській столиці Прокопович став радником Петра І, займаючись передусім питаннями розбудови освіти, реформи церкви, обrрунтуванням широкомасштабних модернізаційних програм Петра І. Він зблизився з такими передовими діячами першої чверті ХУІІІ ст., як Я. Брюс, А. Кантемір, А. Волинський, В. Татіщев та ін., за його безпосередньої участі виник філософсько-літературний гурток- « вчена дружина », яка відіграла в громадсько-політичному і науковому житті Росії першої по-
19 Роговuч м.д. Основні віхи житгя та діяльності Ф. Прокоповича // Прокопович Ф. Філософські твори: В 3 т.- К: Наукова думка, 1979. Т. 1. С. 14.