Розділ ІІІ, глава 1-- 169
виконувати безоплатно, щоб всілякі урядовці не допускали насильного захоплення або примусового продажу земель рядового козацтва і т. ін. Отже, завдання гетьмана, крім представницьких функцій, зводилися до підтримання належного, освяченого звичаями порядку в державних та суспільних справах. З тексту конституції виходить, що ключову роль і на радах, і в оточенні гетьмана буде грати генеральна старшина, « і з тими всіма генеральними особами, полковниками й генеральними радниками має радитися ясновельможний гетьман та його наступники про цілість Вітчизни, про її загальне добро і про всілякі публічні діла, нічого без їхнього дозволу й поради не зачинаючи, приватною своєю владою не встановлювати і до завершення не приводити ».
Таким чином, суспільно-політичний лад, що мав встановитися в Україні в разі поразки Росії в Північній війні та отримання українцями самостійності за протекції шведського короля Карла ХІІ, вимальовується з конституції таким: це олігархічно-старшинська політична система з архаїчно-демократично-козацьким обрамленням. Вона де у чому нагадує польську систему, але з тією великою різницею, що в Польщі управляв цивільний стан( шляхта), а в Україні планувався в такій ролі стан військовий.
Проте головна вада конституції Орлика полягала в тому, що політичні сили, які стояли за гетьманом-емігрантом, обрали невдалого гаранта майбутньої незалежної України- шведського короля. Швеція на межі ХУІІ- ХУІІІ ст. проводила агресивну політику і настроїла проти себе низку прибалтійських держав( Данія, Польща, Саксонія та ін.), а їі войовничий король Карл ХІІ наразився на досить ймовірну поразку в тривалій Північній війні. Це й сталося( вже після смерті Карла у 1718 р.) в 1721 р. і завдало українській справі великих втрат.
Текст конституції 1710 р. перераховує також основні проблеми України початку ХУІІІ ст.: 1) підтримка добросусідських відносин з Кримським ханством, щоб « ні в чому приязні та побратимства з Кримською державою не порушували свавільні легковажні люди з нашого боку, які звикли розривати і руйнувати не тільки сусідську згоду та приязнь, а й мирні союзи »; гарні стосунки з кримськими татарами потрібні перш за все для того, щоб, бачачи оцю приязнь, « довколишні держави не наважувалися б бажати уярмлення собі України і її будь У чому насильствувати... »; 2) потрібно ліквідувати « городи » і « фортеці », які побудувала Московська держава на запорозьких володіннях; 3) слід увести знову посади підскарбіїв, які б « завідували військовим скарбом »( тобто державною казною), а гетьман та старшина для власних потреб обходилися би виділеними коштами і не розпоряджалися казною на влас-