Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 169

Розділ І І І , глава 1.
--
1 68
Москві «дивились на приєднання М алоросії з траДИЦlино-політичної
точки зору, як на продовження територіального збирання Руської землі,
в ідторгнення великого руського краю від ворожої Польщі до вотчини мо­
сковських государів . . . » 1 7. С аме тому російські царі, незважаючи на пев­
ну невизначеність своєї політики в ідносно « південно-західного краю»,
намагалися поширити на нові землі російські порядки, що викликало,
зрозуміло, стійкий опір в українському суспільств і .
'
«Ко нституція» Орлика виправдовувала з адум Мазепи, вс іляко
обrpунтовувала необхідність виходу України з російського підданетва
та створення самостійної держави l 8 • Ї ї протектором, вважали Мазепа
й Орлик, мав стати Карл ХІІ, боронячи Україну як від Рос ії, так і від
Польщі.
Стосовно ж внутрішнього сенсу майбутнього правлі ння Орлика, то
угода 1 7 1 О р. характеризувалася в ідчутним консерватизмом із намаган­
ням трішечки адаптувати, а головним чином представити в переосмисле­
ному вигляді традиційні засади козацького ж иття й управління . Ч итаємо
у даному документі таку тезу : « . . . а чому б у в ільному народі не мав би
бути збережений такий добрий порядок, який був, либонь, у Запорозькому
війську при гетьманах перед сим неодм інно, згідно з давніми правами та
вольностями?» В той час, коли в європейських країнах утверджувалися
централізовані станово-представницькі монархії (напр . , у Франції, де з
початку ХІУ ст. скликалися Генеральні штати з представників дворянства,
духовенства та третього стану), прибічники Орлика відстоювали загалом
архаїчний дЛЯ ХУІІ І ст. тип коз ацької демократії, я