Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 156

Розділ 1 1 1
--
1 55
науковими закладами, вчил ося будувати кораблі тощо4. Набутий в Європі
досвід Петро І використав для реформування державного управління,
промисловості, арм ії, осві т и й культури, для с т ворення могутнього
флоту, Академії наук, сис т еми підгот овки ква л іфікованих кадрів і т. п .
Наві т ь побут, норми поведінки дворянст ва і частково міського населення
повинні були суттєво зміни тися, набуваючи європейських форм.
Перетворення першої чверт і ХУІІІ ст. позбавили Росію багат ьох
архаїчних рис та інст итут ів, вона здобула авторит ет і визнання на
м іжнародній аре н і, от римала вихід до світ ових торговел ьних шл яхів
через Балтійське море. Росія значно ю мірою стала іншою країно ю .
Та, на жаль, реформи Пе т ра І мали й зворот ний бік . Вони залишили
незмінною форму правл і ння (самодержавс т во), крі пацтво, монопол ьне
право дворян на землю та володіння « крещенной собс твеннос т ь ю » .
З береження с т рижневих інс т итут ів феодально-кріпосницького л аду по ­
с тупово ней тралізувало пот енційні можливос т і перетворень першого
російського імперат ора. Була ще одна надзвичайно важлива вада пе­
тровських реформ : європеїзація заторкнул а т і л ьки верхні прошарки насе­
лення , головним чином дворянс т во, яке змінило звички, мову, зовнішній
в игляд, с т ил ь життя, с т ало визнават ися прос т им л юдом за іноземців5 •
А налогічні с тосунки скл алися у народу з усім освіченим товарист вом