Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 154

Розділ 1 1 1 -- 1 53 П ід кі нець ХУІІІ с т. Українська держава остаточно зникла з полі т ичної карти сві ту, щоправда, не назавжди, на що сподівалися рос ійські самодержці ХУІІІ - почат ку ХХ с т. Ставка на розчинення української самобу т нос т і в самодержавно­ крі посницькій сис т емі Росії провалилася, т а вона заподіяла велику шкоду ду ховній кул ьтурі України, загальмувала гі природний розвит ок. О . Гуржій відзначив ці збит ки: « . . . зменшення чисельнос т і й звуження функціональних можливос т ей козацт ва, яскраво виражені тенденції до закріпачення значної час т ини населення, пом ітне зросі йщення м ісцевої ел іти, пос тупова л і кв ідація царизмом української автономії гал ьмували, а часом зводили нанівець розвиток державницької ідеї, науки і культури» J . Окрім того, входження до православного конфес ійного середовища по­ збавляло полемічну літературу, яка заволоділа душами українських патріот ів в кі нці ХУІ - перші де сятил іття ХУІ І с т. , предмета для обговорення. Тож на перше м ісце в суспільній думці України другої половини ХУІІ - початку ХУІІІ с т. вийшли л ітописи (Самовидця, Величка, Граб ' янки, Синопсис), які зафіксували з начн і події визвольної доби . Приєднання до Росії мало своїм логічним насл ідком появу нового (зам іс т ь Варшави чи Кракова) центр у інтелекту ального тяжі ння, яким с т али Москва т а (пізн іше) Санкт -Петербург. Час т ину освічених кадр ів (напр. , С . Яворського, Ф. Про коповича та і н . ) забрав до с толиці царс ький уряд, а час т ина подалася на північ сама, приваблена значними, як на т ой час, осередками осв і т и, науки, культури (Пе т ербурзька А кадем ія наук, кадетські корпуси, бібл іотеки світської наукової літератури, асамблеї тощо) . З часом ці предс тавники України включалися в обговорення загал ьнорос ійських проблем, не забуваючи , вт ім, того, що хвилю є земляків. Через це і ноді нелегко віднести якогось мисли т еля до певного наці онального напряму суспільної думки . Хоч, звичайно, національна специфіка т ак ч и інакше себе виявляла. По-і ншому розвивалася в це сторіччя Ро сія, що надало гі сус п іл ь н ій дум ці яскраво виражену специфі �у. Завершених форм набули абсолютистська форма правління, феодально-кр іпосницька сист ема, значного розширення зазнала державна т ериторія, що, зві сно, породжу вало перманентні ві йськові конфлі кт и. Росія с тр імко пере т ворювалась на багат ое т нічну державу, обтяжуючи себе великим обсягом економ ічних, соці альних, полі т ичних, національно-конфе с і йних проблем, і в результаті - J Гуржій С. 1 52 . 0.1. , Чухліб т. в. Гетьманська Україна. - К : Вид. дім «Альтернативи», 1 999.