Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 154
Розділ 1 1 1
--
1 53
П ід кі нець ХУІІІ с т. Українська держава остаточно зникла з полі т ичної
карти сві ту, щоправда, не назавжди, на що сподівалися рос ійські
самодержці ХУІІІ - почат ку ХХ с т.
Ставка на розчинення української самобу т нос т і в самодержавно
крі посницькій сис т емі Росії провалилася, т а вона заподіяла велику
шкоду ду ховній кул ьтурі України, загальмувала гі природний розвит ок.
О . Гуржій відзначив ці збит ки: « . . . зменшення чисельнос т і й звуження
функціональних можливос т ей козацт ва, яскраво виражені тенденції до
закріпачення значної час т ини населення, пом ітне зросі йщення м ісцевої
ел іти, пос тупова л і кв ідація царизмом української автономії гал ьмували, а
часом зводили нанівець розвиток державницької ідеї, науки і культури» J .
Окрім того, входження до православного конфес ійного середовища по
збавляло полемічну літературу, яка заволоділа душами українських
патріот ів в кі нці ХУІ - перші де сятил іття ХУІ І с т. , предмета для
обговорення.
Тож на перше м ісце в суспільній думці України другої половини
ХУІІ - початку ХУІІІ с т. вийшли л ітописи (Самовидця, Величка,
Граб ' янки, Синопсис), які зафіксували з начн і події визвольної доби .
Приєднання до Росії мало своїм логічним насл ідком появу нового
(зам іс т ь Варшави чи Кракова) центр у інтелекту ального тяжі ння, яким
с т али Москва т а (пізн іше) Санкт -Петербург. Час т ину освічених кадр ів
(напр. , С . Яворського, Ф. Про коповича та і н . ) забрав до с толиці царс ький
уряд, а час т ина подалася на північ сама, приваблена значними, як на т ой
час, осередками осв і т и, науки, культури (Пе т ербурзька А кадем ія наук,
кадетські корпуси, бібл іотеки світської наукової літератури, асамблеї
тощо) . З часом ці предс тавники України включалися в обговорення
загал ьнорос ійських проблем, не забуваючи , вт ім, того, що хвилю є
земляків. Через це і ноді нелегко віднести якогось мисли т еля до певного
наці онального напряму суспільної думки . Хоч, звичайно, національна
специфіка т ак ч и інакше себе виявляла.
По-і ншому розвивалася в це сторіччя Ро сія, що надало гі сус п іл ь н ій дум ці
яскраво виражену специфі �у. Завершених форм набули абсолютистська
форма правління, феодально-кр іпосницька сист ема, значного розширення
зазнала державна т ериторія, що, зві сно, породжу вало перманентні
ві йськові конфлі кт и. Росія с тр імко пере т ворювалась на багат ое т нічну
державу, обтяжуючи себе великим обсягом економ ічних, соці альних,
полі т ичних, національно-конфе с і йних проблем, і в результаті -
J Гуржій
С. 1 52 .
0.1. , Чухліб т. в. Гетьманська Україна.
-
К : Вид. дім «Альтернативи», 1 999.