Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du

Розділ 1 1 . глава 2 -- 1 45 поповнювали там ряди невдоволених, готових до повстання. Зупинявся він також на проявах корисливості, егоїзму прив ілейованих верств : бояр, дворян, заможного купецтва. Центральне місце в « Сказанию> відведено опису оборони Троїце С ергієвого монастиря проти поляків, ролі в гі організації (дещо перебільшеній) самого Палицина. Цей опис м істить чимало цікавих реалістичних деталей, прикладів героїзму захисників , патріотизму людей . Певний інтерес становлять характеристики (щоправда, д е у чому суб ' єктивні) видатних історичних персонажів : Бориса Годунова, В асиля Шуйського, Філарета та Михайла Романових, Дмитра Пожарського, Козьми Мініна, польського короля Сигизмунда ІІІ та ін. Пол ітичн і погляди А . Палицина не в ідрізнялися новизною, в і н в иступав за збереження сильної монархічної влади, що спирається на коло «розум них» радників - бояр, за збереження існуючого ладу без надмірних майнових контрастів та крайнощів гноблення. Палицин стояв на захисті феодальної власності; він навіть м илостиню, яку Годунов роздавав голодуючим, називав с паплюженою, оскільки частково вона складалася з в ідібраного боярського маЙнаl08• Не ПО РУШ!І О Ю також вва жав Палицин соціальну структуру (повинні бути пани та холопи), що rрунтувалася на даному розподіл і у суспільстві власності . Аналогічн і оцінки « смутні» часи отримали в творах інших авторів перших десятиліть ХУІІ ст. : І. Катирєва-Ростовського, І . Хворостиніна, Т. Тимофєєва. Вони також з глибоким сумом описували трагічні події тих років, насл ідком чого було руйнування традиційного соціального порядка (<< раби убо господине хотяще бьІТИ» 109), злагоди між співв ітчизниками. Однак в край необхідно для соціального здоров' я , щоб всі люди - від царя до холопа - у своїх вчинках керувалися божественними заповітами . А всі пережиті страждання - це плата за забуття цих норм християнської ети к и . З ' являлися у той час твори, автори яких тенденційно висв ітлювали діяльність окремих політиків . Так, у «Повести о че стном житии царя и великого князя Федора Ивановича» ( 1 606) простежується прогодуновсь ка позиція автора. у першій половині ХУІІ ст. в літературі став чутним голос демокра тичних верств . «Смута «виштовхнула» до активної діяльності великі M a OI людей, і вони прояв ил и себе і в справі врятування Батьківщини і ЇЇ l І і Ю Н lВлення, і в політичному житті, і в культур і. Якщо у попередні . . • 1 1 111 1 1' ' '''11''./11 .1I1РllllМUЙ. Сказание . . . С. 1 05 . І ІІ" 1 1 11\.1 ,1\ 1 ' ( ' 1 1 '>,

Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 146