Розділ 11, глава 2-- 129
Софії донесл и про це й переконали організувати змову з метою змусити Івана ІІІ змінити свій намір на користь сина Василя. Змову викрили, її головні учасники поплатилися життям( діти боярські Єропкін і Поярко були четвертовані, а кн. Палецькому, дяку Стромилову та ін.- відрубали голову). Після цього Іван ІІІ почав з дружиною « жить в бережении », а княжича Василя певний час тримали під арештом.
14 лютого 1498 р. внука Дмитра у неповні 15 років урочисто коронували в Ус пенському соборі Кремля, а обряд нагадував обряд коронування візантійських монархів. Пізніше, коли спадкоємцем став Василь( син Софії Палеолог), обряд, очевидно, повторили, хоч достовірні дані відсутні. Церемонія спиралася не тільки на бажання великого князя, але й на нову державну ідеологію.
У другій половині ХУ- початку ХУІ ст. формувал ися основні грані цієї ідеології. Зокрема, став поширюватися історико-легендарний сюжет84 про те, що перший давньоруський князь Рюрик приходився нащадком міфічному Прусу, засновнику могутньої Прусії, який в свою чергу вів своє походження від римського імператора Августа. На думку деяких дослідників( Н. А. Казакова та ін.), на початку ХУІ ст. була складена стаття « Европейской странЬІ королю), що потім включалася до багатьох збірників та літописних зводів. В статті псрсраховувалися європейські державці, починаючи з « цесаря- короля римского », а наступний ряд розгл ядався як нащадки Августа.
Даний генеалогічний сюжет, очевидно, вперше з ' явився у « Послании » тверського священика Спиридона-Сави, який претендував на митрополичий престол. Четверта редакція цього твору отримала назву « Сказание о князьях владимирских » і датується першою половиною ХУІ ст.; виникла вона, ймовірно, під впливом вінчання на царство Івана ІУ. В зв ' язку з цим легенда про Августа- Пруса- Рюрика була доповнена розповіддю про « дари Мономаха », тобто про передачу на Русь візантійських імператорських символів. У « Сказании... » йдеться про те, начебто київський князь Володимир Мономах здійснив вдалий похід на Константинополь й змусив свого діда імператора Костянтина дати йому царський вінець(<< шапку Мономаха ») та інші владні ознаки. В дійсності ж такого походу не було, бо коли помер імператор Ко стянтин Володимиру Мономаху було 2 роки, та й на Царьград він нікол и не ходив8S • Тим не
84 Гольдберг А. л. Историко-политические идеи РУССКОЙ КНІІЖІІОСТИ ХУ- ХУІІ ВВ. / 1 История СССР. 1975. N2 4. С. 61.
85 cKpынuKoвв РГ История... С. 198.