Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du

Розділ 1 1 , гл ава 2 -- 1 25 В ідрізнялися ці підходи один від одного розумінням м ісця і ролі м онастир ів у суспільному житті. Послідовники Нила Сорського в іддавали I l срсвагу скітам, невеликим поселенням дек ількох ченців у глухому м ісці, де вони, власною працею забезпечуючи себе всім необхідним і '!рі каючись земних благ і спокус, повністю присвячували себе служінню богов і . Це була міСТИК0-аскетична концепція візанті йського (грецького) зразка, близького до вчення ісіхастів про шляхи єднання людини з богом через очищення серця. Головну увагу Нил Сорський звертав на внутрішнє, духовне життя ченців, їхнє моральне самовдосконалення шляхом подолання « страСТНЬІХ ПОМЬІСЛОВ» - обжерливості, розпусти, гніву, сріблолюбства та ін. Долати ж такі помисли, на його думку, слід було не формальним виконанням обрядів, а «умной молитвой» , звер нувши усю душу до бога. Нил Сорський писав, що краще опі куватися власною душею та домагатися глибшої щирості релігійних почуттів, ніж прикрашанням церко в : « Хощу пять слов умом своим рещи, неже тму слов ЯЗЬІКОМ» . Розроблений Нилом Сорським чернецький статут свідчив про його симпатії до порядків перших етапів чернецтва та « його байдуж ість до зовнішнього, обрядового боку життя ченців, що розвинувся у більш пізній час» 79. Й осиф Волоцький, як, мабуть, і переважна б ільшість духовенства, не поділяв такий радикальний в ідхід свя щенства від земних с прав та турбот. Позиція йосифлян певною м ірою в ідбивала характерне для Русі ХУІ ст. зречення аскетичного ідеалу минув шини та поступове підвищення інтере су до оточуючої дійсності . Прихильники цього напрямку наполягали на необхідності існування монастирів як великих релігійних центрів, могутніх у ф і нансово-матеріальному в ідношенні, для чого вони повинні були мати право власності на землі та залежних селян. Без в ідповідних коштів монастирі не змогли б утримувати сиріт, немічних, хворих, забезпечувати початков і школи, налагодити переписування книг тощо. Крім того, буденний клопіт, вважав Й осиф В олоцький, не мав відвол ікати ченців від в иконання їх відпов ідальної місії - молитовного стану, турбот про духовне здоров ' я мирян, про утвердження християнської етики та дотримання запов ітів Ісуса Христа. Й осиф Волоцький зав ів у своєму монастир і сувору дисципл іну, ч іткий розпорядок дня для ченців, забороняв їм що б то

Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 126