Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 118

Розділ 1 1 , глава 2: -- 1 17 вченню стриroльників, якби вони не дотримувались суворих моральних норм ; « или Бы не от книжного писания говорили, никто Бы не послушал их»68 . М и вже зазначали, що стригольники не могли розраховувати на організовану, свідому підтримку посадського населення ; хоч, мабуть, сподівались на це. Ї х проповіді об' єктивно відпов ідали настроям м і щан, вони збирали немало слухачів, тому влада довго не наважувалась на рішучу протидію, покладаючи надію на р ізні послання, в тому числі й від константинопольського патріарха. Проте стр игольницький рух не переріс стихійну фазу, а його ре формаційний потенціал не проявився по­ вною м ірою, точніше не визрів до суспільно значущого організованого виступу. В ипробувавши різні методи боротьби з єрессю стригольників, новго­ родське духовенство вдалося до вкрай п ідступних засобів: розправитися з єретиками руками ЇХ прихильників . У л ітописах під 1 3 7 5 р. читаємо, що у Новгороді скинуті з мосту у річку Волхов диякони Микита, Карп та три інших особи « слаБЬІХ, неразумныx последовавших ереси той» . Лицевий л ітописний з в ід (ХУІ ст.) вмістив мініатюру, на якій зображено момент утоплення п' ятьох стригольників із зв' язаними руками як самосуд натовпу, п ідкреслював Б . Рибаков69, в той час, коли духове нство стояло осторонь. В л ітературі вже висловлювалась здогадка, що священики у неврожайний, голодний р і к підбурили городян проти стригол ьників, бо вони, мовляв, розгнівили бога своїм самоуправством . В усякому разі ста­ лося це так, як було найвигіднішим саме духовенству. Стригольництво п ісля трагічних подій 1 3 7 5 р. не зникло, але існувало невиразно, можливо, напівтаємно; нові керівники перебралися до Москви, де п оступово формувався інший рух рел ігійно-церковних віл ьнодумців. Й ого центром був гурток дяка Федора Курицuна, що виник у середині 1 4 80-х років. Ф . Курицин походив із незнатного роду, але завдяки влас­ ним здібностям та rрунтовній освіті зробив блискучу дипломатичну кар ' єру; є св ідчення, що до його порад прислухався нав іть норовистий І ван І І І . Знаходячись із службовим дорученням у першій половині 80-х років ХУ ст. в Угорщині, Курицин мав змогу познайомитись із вченнями чеського реформатора Яна Гуса (в той час чехи були підданими угорсько­ го короля), якого стратили у 1 4 1 5 р . Гусити наполягали на реформуванні 68 Источники . . . с. 242. 69 РЬІбаков Б.А. Стригольники . . . с. 3-4; ДИВ . : Короmкая дд Публицистика ХIlI - ху вв. В борьбе С церковно-религиозной IІдеологиеЙ. - МИНСК, 1 963. С 1 8.