Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 118

Розділ 1 1 , глава 2:
--
1 17
вченню стриroльників, якби вони не дотримувались суворих моральних
норм ; « или Бы
не от книжного писания говорили, никто Бы не послушал
их»68 .
М и вже зазначали, що стригольники не могли розраховувати на
організовану, свідому підтримку посадського населення ; хоч, мабуть,
сподівались на це. Ї х проповіді об' єктивно відпов ідали настроям м і щан,
вони збирали немало слухачів, тому влада довго не наважувалась на
рішучу протидію, покладаючи надію на р ізні послання, в тому числі й
від константинопольського патріарха. Проте стр игольницький рух не
переріс стихійну фазу, а його ре формаційний потенціал не проявився по­
вною м ірою, точніше не визрів до суспільно значущого організованого
виступу.
В ипробувавши різні методи боротьби з єрессю стригольників, новго­
родське духовенство вдалося до вкрай п ідступних засобів: розправитися
з єретиками руками ЇХ прихильників . У л ітописах під 1 3 7 5 р. читаємо,
що у Новгороді скинуті з мосту у річку Волхов диякони Микита, Карп
та три інших особи « слаБЬІХ, неразумны
x последовавших ереси той» .
Лицевий л ітописний з в ід (ХУІ ст.) вмістив мініатюру, на якій зображено
момент утоплення п' ятьох стригольників із зв' язаними руками як самосуд
натовпу, п ідкреслював Б . Рибаков69, в той час, коли духове нство стояло
осторонь. В л ітературі вже висловлювалась здогадка, що священики у
неврожайний, голодний р і к підбурили городян проти стригол ьників, бо
вони, мовляв, розгнівили бога своїм самоуправством . В усякому разі ста­
лося це так, як було найвигіднішим саме духовенству.
Стригольництво п ісля трагічних подій 1 3 7 5 р. не зникло, але існувало
невиразно, можливо, напівтаємно; нові керівники перебралися до Москви,
де п оступово формувався інший рух рел ігійно-церковних віл ьнодумців.
Й ого центром був гурток дяка Федора Курицuна, що виник у середині
1 4 80-х років. Ф . Курицин походив із незнатного роду, але завдяки влас­
ним здібностям та rрунтовній освіті зробив блискучу дипломатичну
кар ' єру; є св ідчення, що до його порад прислухався нав іть норовистий
І ван І І І . Знаходячись із службовим дорученням у першій половині 80-х
років ХУ ст. в Угорщині, Курицин мав змогу познайомитись із вченнями
чеського реформатора Яна Гуса (в той час чехи були підданими угорсько­
го короля), якого стратили у 1 4 1 5 р . Гусити наполягали на реформуванні
68
Источники . . . с. 242.
69 РЬІбаков Б.А. Стригольники . . . с. 3-4; ДИВ . : Короmкая дд Публицистика ХIlI - ху вв. В
борьбе С церковно-религиозной IІдеологиеЙ. - МИНСК, 1 963. С 1 8.