Нариси з історії громадської свідомості Narysy_z_istorii_hromadskoi_svidomosti_suspilna_du | Page 117

Розділ 1 1 , гл а в а
2:
--
1 16
стаючи для пастви, за насм і ш кою Стефана Пермського, « вчителями на­
роду» (під Новгородом у Болотові У них була своя Успенська церква) .
Я к доводил и опоне нти стригольників з лав офіці йного духовенства,
н і вч ителями віри, н і свяшеникам и ці єретики бути не могли, о скільки у
духовенство не може в ступити будь хто . З окрема, Стефан Пермський пи­
сав, шо, створивши Адама та Є ву, бог суворо заборонив їм користуватися
плодами «древа п ізнання» , а радив обмежити свої потреби плодами «дре­
ва життя» . Проте пер ш і л юди знехтувал и порадами Творця, в наслідок
ч о го опинились замість райсько го саду на грі ш н і й земл і . Тут вони мали
заслужити спас і ння неухил ьним в и конанням божественних заповітів, а
з в ' я зуючою ланкою м і ж людьми та небесами були с аме священики.
Я к виникло духовенство? Сте фан Пермський стверджував, що Ісус
Христос обрав своїми учнями 1 2 апо стол і в , а ті встановили правила об­
рання священиків від патр і арха й м итрополита до рядового попа, а тому
всі представ ники даного стану освячені святою волею, отже, слі д сприй­
мати « всякого священника, я ко апо стола Христова. Егда священник служ­
бу служит, тогда имети е го, я ко Христа в С ионе с ученикЬІ вечерявша, и
тако достойно причаститися от руки е го, я ко от РУКЬІ ХРИСТОВЬІ, а не раз­
суждая и не роспытІваяя о ереи божии, аще достоин, или не»66. Диякон же
Карп начебто казав, що Бог заборонив людям спробувати плода «древа
пізнання» , аби вони не розум іли, де добро, а де зло . Єпис коп, безумовно,
лукав ив, бо с корі ш е за все Карп пояснював не райську колізію, а земне
буття людей , де богом вони наділені свободою волі обирати м іж добром і
злом . І цей вибір люди покликані здійснювати самостійно, усвідомлено,
не п о кладаючись лише на п ідказку священика.
Але стригольники, дійсно, не погоджувал ись, що формалізований
спосіб здобуття священства с промож н и й н аділити будь-якого попа « свя­
щенною» силою. Тільки праведний, морал ьний спосіб життя, щира в іра,
осв іта - справж н і підстави для обрання людини в священики, а щоб не
сталося помил ки, обирати мають ті миряни, у приході яких вона служи­
тиме . Про стри гольників, наприкл ад, говорил и : « С и и не грабят и имения
не з бирают» .
Для історії суспільної думк и надзв ичайно важливо підкреслити саме
цю рису переконань стриroльник