більша частина старої руської інтеліґенції , в тім числі й Яків Головацький . На хвилі зростання антипольських настроїв москвофіли перейняли керівництво в існуючих руських організаціях у Львові – Галицько-Руській матиці , Народному домі , побудованому у 1851-1864 рр . на всенародні пожертвування , та відкритій у 1861 р . “ Руській бесіді ”.
Московська орієнтація стає домінуючою у політичному і громадському житті галицьких українців 1860-1880-х років . Її перемога була зворотньою стороною впровадження польської політичної монополією в краї . Тому не дивно , що безкомпромісна антипольськість стає однією з характерних ознак москвофільськості руху .
Перемога російської ідеї з огляду на сумне становище підросійських українців після Валуєвського й Емського указів могла б стати трагедією для всього українського руху . На щастя , цього не сталося . Незважаючи на тимчасову перемогу москвофільської течії , традиції “ Руської трійці ” і 1848 р . продовжували жити у галицькому суспільстві . Зростання національної свідомості у Галичині відбувалося під впливом українського руху на Наддніпрянській Україні і поширення поезій Тараса Шевченка . На початку 60-х років зароджується народовецький рух , який був представлений переважно молодою українською інтеліґенцією . На його чолі стояли Володимир Шашкевич ( син Маркіяна ), Ксенофонт Климкович , Федір Заревич , Євген Згарський , Данило Танячкевич . У 1862-1866 рр . за їх участю у Львові виходили літературні часописи “ Вечерниці ”, “ Мета ”, “ Нива ”, “ Руслан ”. Народовці мали сильні впливи у студентських організаціях – громадах , які виникали і діяли за зразком київської громади ( перша така громада виникла у Львові 1863 р .). У 1868 р . у Львові зусиллями народовців було утворене товариство “ Просвіта ”, яке видавало популярні українські книжки , засновувало читальні й охоплювало своїми впливами широкі селянські маси .
Піднесення української орієнтації в Галичині стало результатом свідомих зусиль східноукраїнських патріотів , які мали на меті перенести сюди центр всеукраїнської діяльності і перетворити цей край у П ’ ємонт України . У 1873 р . за спільною ініціативою наддніпрянців і галичан на капітал полтавської поміщиці Єлисавети Милорадович у Львові було утворено літературно-наукове Товариство ім . Тараса Шевченка ( з 1892 р . – Наукове Товариство ім . Тараса Шевченка , НТШ ). З 1880 р . за редакцією Володимира Барвінського у Львові починає виходити щоденна українська газета “ Діло ” ( сама назва газети свідчить про її опозицію до москвофільського “ Слова ”), а з 1883 р . – літературно-науковий журнал “ Зоря ”. У 1879 р . Юліан Романчук розпочинає видавати газету для селян “ Батьківщина ”. У 1885 р . народовці засновують політичне товариство “ Народна Рада ” на чолі з Юліаном Романчуком .
З 1880-х рр . народовці поступово стають провідною силою в руському таборі , відтиснувши москвофілів на другі позиції . Сильним ударом по москвофільському рухові став судовий процес 1882 р . над його лідерами ( Іваном Наумовичем , Венедиктом Площанським та