соціалізму , який у центр уваги ставив свободу особистості . Практичною реалізацією цього ідеалу , на думку Драгоманова , було широке впровадження федеративних та самоуправних принципів на всіх рівнях функціонування суспільства – від сільської громади аж до державного управління . Політичним ідеалом Драгоманова була така побудова суспільства , яка наближалася до державного ладу Англії і Швейцарії . Його позиція різко відрізнялася від поглядів російських народників : він відкидав їхню ідеалізацію російської общини та терористичну тактику . Революційному нігілізму народників він протиставив іншу формулу , яка стала моральним імперативом для наступних поколінь українських діячів : “ Чиста справа потребує чистих рук ”. Український соціалізм у драгоманівській версіїстав головною ідеологією українського руху у другій половині XIX – початку XX ст .
Київській громаді вдалося зактивізувати свою діяльність на початку 1870-х років . Вона виступала з ініціативою утворення у Києві 1873 р . Південно-західної філії імперського географічного товариства . Під егідою товариства були підготовлені й видані “ Історичні пісні українського народу ” Володимира Антоновича та Михайла Драгоманова ( 1874-1875 ), збірка казок Драгоманова , чумацьких пісень Рудченка , праця Чубинського з етнографії Правобережної України , проведено одноденний перепис населення м . Києва . Найбільшого розголосу набрав археологічний з ’ їзд у Києві ( 1874 ), під час якого члени Київської громади здивували учений європейський світ солідністю і розмахом своєї наукової діяльності . Послаблення цензури сприяло виходу цілої серії українських популярних книжок . Київська громада придбала собі газету “ Київський телеграф ”, яка на короткий час стала органом української думки .
У 1873 р . Київська громада виступила зі своєю політичною програмою , основним положенням якої була вимога федеративного ладу Росії з наданням широкої автономії для України . У своїх суспільних поглядах громада стояла на досить радикальних позиціях . Ще радикальнішою з цього погляду була Одеська громада . Як і київські , так й одеські громадяни підтримували зв ’ язки з російським революційним рухом .
Активізація діяльності Київської громади була сприйнята царським урядом як новий прояв українського сепаратизму . Наприкінці 1874 р . з Києва у Петербург був направлений меморандум , який повідомляв , що українці хочуть “ вільної України в формі республіки з гетьманом на чолі ”. У серпні 1875 р . за наказом Олександра II була створена спеціальна комісія для “ вироблення засобів боротьби з українофільською діяльністю ”. Комісія дійшла до висновку , що “ допустити окрему літературу на простонароднім українськім наріччі значило б покласти тривку основу для переконання в можливості відділення , хоча б і в далекій будуччині , України від Росії ”. За рекомендацією комісії було закрито київську філію географічного товариства , припинено видання “ Киевского телеграфа ” і вжито репресій проти окремих