політична організація – Головна Руська Рада . Вона очолювалась спочатку перемиським єпископом Григорієм Яхимовичем , а пізніше – священиком о . Михайлом Куземським . У своєму першому маніфесті вона оголосила , що галицькі русини є частиною великого українського народу , який мав славне минуле і власну державу . Головною вимогою Головної Руської Ради був поділ Галичини на українську і польську частини ( провінції ) з окремими адміністраціями . Русько-український національний рух швидко поширився по всьому краю ; були утворені 34 повітові ради , почалось формування загонів національної самооборони . Шукаючи натхнення в славному історичному минулому , Головна Руська Рада відновила герб галицько-волинських князів ( золотий лев на голубому тлі ) і прийняла синьо-жовтий прапор як національний стяг українського народу .
Русько-українські національні вимоги наштовхнулись на сильну опозицію з боку польських політиків . Щоб розколоти єдність цього руху , вони створили на противагу Головній Руській Раді нову організацію – Руський собор – та почали видавати газету “ Днєвник Руський ” ( редактор – Іван Вагилевич ). Головна Руська Рада отримала підтримку з боку австрійського уряду , який хотів опертися на галицьких русинів у боротьбі проти поляків . Віденська влада не спішила задовільнити політичних вимог русинів , тому основні їхні досягнення обмежилися культурною галуззю . Серед найбільших слід назвати з ’ їзд інтеліґентів (“ Собор руських учених ”, 19 жовтня 1848 р .), участь у слов ’ янському з ’ їзді у Празі , відкриття у Львівському університеті кафедри руської мови та літератури ( її очолив Яків Головацький ) та наукового товариства “ Галицько-Руська Матиця ”, заснування газети “ Зоря Галицька ” ( 1848-1852 ).
На початку листопада 1848 р . у Львові дійшло до сутичок між австрійськими загонами і польською Національною гвардією . Австрійська артилерія відкрила вогонь по місту і завдала йому важких руйнувань . Листопадові події поклали край революційному розвитку . Після розправи з польським рухом австрійський уряд перестав підтримувати русько-українські організації , і вони помітно підупали або й припинили ( як Головна Руська Рада ) своє існування .
Однак , як у випадку з Кирило-Мефодіївським товариством на Наддніпрянській Україні , діяльність Головної Руської Ради мала неперехідне значення для формування ідеології українського національного руху в Галичині . З цього часу вимога поділу Галичини на дві частини й утворення з українських земель Австрії окремої провінції розглядалося як мінімальна політична програма галицьких українців аж до розпаду Австрійської імперії у 1918 р .