Нариcи з історії України: формування української модерної нації Narys_istorii_Ukrainy (1)

національного гноблення став памфлет Якова Головацького “Становище русинів у Галичині” (1846). Справжнім подарунком долі для молодого українського руху стала невдача польських конспіраторів підняти повстання проти Австрії 1846 р. Організатори повстання розраховували на підтримку галицьких селян, обіцяючи їм звільнення від панських повинностей. Однак селяни повернули свою зброю проти самих повстанців. Найбільш несподіваним було те, що найбільшого розмаху селянські виступи набрали власне у польській частині краю. Польські селяни (“мазури”) виловлювали своїх же “єдинокровних” шляхтичі в-повстанців й віддавали австрійській владі, або ж винищували їх самі. Польські повстанці вважали, що стали жертвою австрійської інтриґи, яка спрямувала проти них гнів селянства ( ця теза ще й досі інколи повторюється польською історіографією). Насправді ж, т. зв. мазурська різня 1846 р. засвідчила крайню слабкість польського революційного руху у Галичині. Українське національне відродження теж не відрізнялося силою, але вигляд слабкості свого суперника додавав надій на майбутнє. Нову тактику розвитку національного руху запропонував у своїй статті “Становище русинів у Галичині” (1846) Яків Головацький. Стаття повна гострої критики полонізаторської політики польських правлячих класів та вислужництва і злочинної байдужості верхівки греко- католцької церкви до розвитку національної культури. Коли інші слов’янські народи пробудилися до нового життя, галицькі русини, писав Яків Головацький, “під ласкавим пануванням Австрії живуть без літератури, без часопису, без національної освіти, без шкіл, як варвари”. Але його критика не торкалася австрійського уряду. Навпаки, у своїй статті Головацький пропонував Відневі взяти національний розвиток галицьких русинів під свою протекцію, у винагороду за їхню лояльність і непіддатливість на польські “революційні махінації”. По відношенню до русинів Австрія повинна слідувати принципам політики Йосифа II. За таким власне сценарієм власне розвивалисяподії в Галичині під час революції 1848 р., т. зв. весни народів. Саме тоді дійшло до остаточного розмежування між польським й українським національними рухами. Незабаром після вибуху революції у Відні у Галичині 16 квітня 1848 р. була скасована панщина – на п’ять місяців раніше, аніж по всій Австрійській імперії. Приводом для такої поспішності було бажання австрійського намісника графа Франца Стадіона перехопити ініціативу і випередити польську шляхту, яка зі страху перед повторенням різні 1846 р. готова була дарувати селянам волю. З проголошення політичних свобод першими скористалися поляки, які створили у Львові свій політичний орган – Центральну Раду Народову – та приступили до формування Національної гвардії. 2 травня 1848 р. у Львові була утворена перша русько-українська

Нариcи з історії України: формування української модерної нації Narys_istorii_Ukrainy (1) | Page 38