надихало її патріотичними почуттями під впливом їхніх польських знайомих , з другого боку , показувало їй байдужість або навіть ворожість польських конспіраторів до українських національних потреб . Але найбільший ідейний вплив на молоду інтеліґенцію мало знайомство з тогочасною європейською літературою , передусім – з творами чеського і словацького національного відродження . Не дивно , що свій політичний ідеал діячі “ Руської трійці ” бачили у слов ’ янській федерації .
У 1834 р . Маркіян Шашкевич , Іван Вагилевич та Яків Головацький підготували рукописний збірник “ Зоря ”. Однак його вихід був заборонений цензурою . Австрійська влада боялася , що український рух , який зароджується у Галичині , може бути спрямований Росією проти самої Австрії . Проти видання збірки виступила й греко-католицької ієрархія , побоюючись , що її вихід поставить під сумнів лояльність духовенства та русинів до Відня
У 1837 р ., користаючи з м ’ ягкості цензури в Угорщині , Маркіян Шашкевич , Іван Вагилевич та Яків Головацький видали у Будапешті збірку “ Русалка Дністрова ”. Збірка не відзначалася високим літературним рівнем . Більшість із поміщених у ній матеріалів , як писав Іван Франко , характеризувалися “ незначним змістом ” та “ неясними думками ”. Однак це не заважало Франкові назвати “ Русалку Дністрову ” “ явищем наскрізь революційним ”. Її революційність полягала у розриві зі старою традицією літератури церковно-слов ’ янської мовою . Ця збірка ввела народну мову галицьких русинів у літературу і довела , що між їхньою мовою і мовою українців з Російської імперії немає суттєвих відмінностей , а , отже , галичани і наддніпрянці становлять один і той самий народ . Тому її поява стала віхою у розвитку українського національного руху в Галичині .
Видання “ Русалки Дністрової ” не обійшлося безкарно для її авторів . Ставлення австрійської влади до діяльності Руської трійці найкраше передали слова тодішнього директора львівської поліції : “ Ми ледве даємо собі ради з однією нацією ( поляками . – Я . Г .), а ці дурні голови хочуть ще розбудити мертвопоховану руську націю ”. Над трьома упорядниками збірника було проведено слідство . Маркіян Шашкевич після висвячення на священика був переведений в одну з дрібних парафій , де він , виснажеий працею та постійними злиднями , помер у 32-річному віці , Якову Головацькому тривалий час не надавали сану священика , а Івану Вагилевичу , щоб уникнути переслідувань , довелося перейти на протестантську віру . Тираж альманаху був конфіскований , по Галичині й Україні розійшлося лише 200 примірників .
Після розправи над “ Руською трійцею ” дальший поступ національного відродження відзначався дуже скромними масштабами . У 1839 р . львівський митрополит Михайло Левицький виступив з протестом проти ліквідації російським самодержавством греко-католицької церкви на Волині . У 1841 і 1846 рр . у Відні вийшло два томи “ Вінка русинам на обжинки ”, підготовлених і виданих братом Якова Головацького Іваном . Найяскравішим виявом проти