Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 88

88
Н аливайкова віра
Яка була реакція царя та його радників на умови Хмельниць­
кого? У жалуваній грамоті, виданій на ім'я Богдана Хмельниць­
кого 27 березня 1654 року10:>, цар затвердив козацький реєстр у
складі 60 тисяч і підтвердив усі станові привілеї козаччини, про
які йшлося в листі Хмельницького. Було згадано також про під­
твердження прав, що їх великі князі руські та польські королі
надали «духовного і мірского чина людям». Отже, Московія по­
годилася на підтвердження (а у випадку козацтва - поширення)
станових прав і привілеїв руського суспільства. Цар задовільнив
прохання гетьмана про виділення йому на булаву Чигиринського
староства та погодивс я на грошові виплати й надання генеральній
і полковій старшині. Щодо воєнних планів, то козацьким послам
у Москві сповістили, що цар особисто вирушить з військом проти
Польщі, буде тримати свої війська, як завжди, на українському
кордоні та дасть наказ донцям розпочати війну з Кримом у ви­
падку ворожих дій з боку хана. Цар, однак, відклав висилку про-
віянту до Кодака до того часу, коли з’ясується справа збирання
данини, та відмовлявся виплачувати жалування рядовим коза­
кам, посилаючись на попередні домовленості з Хмельницьким.
Більшість царських змін стосувалася тих пунктів, де йшлося
про козацьку державність і її стосунки з Москвою. Цар трактував
стосунки з козаками як «вічне підданство». Як свідчить царська
грамота у цій справі, він погоджувався на те, щоб гетьмана
обирали самі козаки, але вимагав, щоб новообрані гетьмани
складали присягу ша піданність і віру»106. Щодо збору данини,
цар годився, щоб його здійснювали місцеві урядники, але під
наглядом царських представників (чого Хмельницький просив
не робити). Було обмежено також права гетьмана у царині між­
народних відносин; заборонено контакти без царського дозволу
з Річчю Посполитою та О сманською імперією, послів від
ворожих держав наказано заарештовувати й писати у цій справі
Апанович, Українсько-російський договір 1654р.:міфи іреальність (Київ,
1995); Російсько-український договір 1654 р.: нові підходи до історії
міжнарооних стосунків (Київ, 1995).
1(Ь Див. публікацію двох варіантів царських відповідей на статті Хмель­
ницького в кн.: Андрій Яковлів, Договір Богдана Хмельницького з Москвою
1654 р. С. 93-99,105-115.
" v' Див. текст грамоти в кн.: БУР, 3: 567- 570.