Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode

86 Н аливайкова віра року тільки проголосила сам акт, що ж до його умов, то їх було залагоджено в березні 1654 року під чаг візиту представницької козацької делегації до Москви. Пункти угоди спершу пропону вала козацька сторона, а цар, відповідно, погоджувався, змінював або заперечував окремі з них. Козацькі «пункти» (у кількості 23) було представлено в листі Богдана Хмельницького до царя з 17 (27) лютого 165 і року; в пізнішій традиції вони отримали назву «статей Богдана Хмельницького»102. Два з них стосувалися загального підтвердження прав усіх станів суспільства, один - підтвердження майнових і судових прав шляхти, один - - підтвер дження прав на обрання міських урядників з місцевого населен ня, один підтвердження прав київського митрополита, про що козацькі посланці мали говорити окремо. Частина пунктів була пов’язана з найближчими військовими планами, але переважна більшість їх стосувалася прав козацтва, козацької старшини та стосунків між царем і козацькою державою. Хмельницький просив про збільшення козацького реєстру до 60 тисяч осіб, які мали отримувати царське жалування. Гетьман також хотів підтвердження «прав і вольностей ... войскових» та окремої юрисдикції для козацького стану. Крім того, гетьманська адміністрація намагалася закріпити та певного мірою поширити права козацтва як суспільного стану. У статтях йшлося не тільки про стару козацьку проблему визнання козацьких прав за вдо вами та дітьми, але й про визнання законност е тих володінь, які опинилися в козацьких руках під час повстання. Щодо прав самого гетьмана та козацької старшини, тут вимоги було також розширено порівняно з попередніми роками; гетьман мав отри мати не тільки місто Чигирин, але ціле староство, а щодо стар шини, йшлося не тільки про призначення окремого жатуванпя, але й про виділення «рангових» млинів. Окрема грамота мала підтвердити станові привіле ї козацтва. Щодо статусу та обов’язків Війська Запорозького під протек цією Москви, то гетьман обіцяв зберігати вірність цареві та слу жити згідно з його повеліннями. Про обрання гетьмана царя мали тільки повідомляти. Міжнародні стосунки залишалися в компе тенції гетьмана за умови, що він повідомлятиме царя про ворожі йому заходи іноземних володарів. Головною ознакою підданства 102 Див. текст лис га Хмельницького: Д Б Х . С. 323 325.

Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 86