Українське козаитво 85
а пізніше походи на Молдавію 1650, 1652 та 1653 років й одруження його сина Тимоша з донькою молдавського господаря Василе Лупу свідчили, серед іншого, про спроби Хмельницького долучитися, через матримоніяльний союз, до клубу східноєвропейських володарів100. Крим, Молдавія та Валахія, які перебували у васальній залежності від Стамбулу, мали бути взірцями для Хмельницького й під час його власних переговорів з турецьким урядом і формального прийняття султанської протекції 1651 року. В разі реалізації проекту османського протекторату Військо Запорозьке долучалося до інших держав-протекторатів(’ тамбулу і, отже, набувало більш-менш чітко визначених прав та обов’ язків щодо свого сюзерена. Теоретично це мав бути значний крок уперед у процесі визнання козацької державности, порівняно з його невизначеним юридичним статусом у складі Речі Посполитої101.
На яких умовах Хмельницький і його оточення погодилися прийняти протекторат Москви? Переяславська рада в січні 1654
1011 Про плани Хмельницького посісти молдавський престол ще 1648 року див.: Ф едорук, Зовнішньополітична діяльність. С. 2 4-2 5. Молдавську політику Хмельницького найдетальніше представлено у відповідних розділах томів 8 і 9 « Історії України-Руси » М ихайла Грушевського. 101 Про козацько-османські взаємини в роки Хмельниччини див.: Василь Дубровський, « Про вивчення взаємин України і Туреччини у другій половині XVII ст.», Східний світ( Київ) 5( 1928): 172-183; він же, « Богдан Хмельницький і Туреччина », Український історик, № 3-4( 1975). С. 2 2-2 7’ Омелян Пріцак, Союз Хмельницького з Туреччиною 1648 р.( Мюнхен, 1948 '»; він же, « Ще раз про союз Богдана Х мельницького з Туреччиною ». Український археографічний щорічник 2( 1993): 177-192; Zygmunt Abrahamowicz, « Comments on Three Letters by Khan Islam Gerey III to the Porte( 1651)», HUS 14, № 1 2( June 1990): 132— 143; Andras Riedlmayer, Victor Ostapchuk, « Bohdan ХшеГпус’ куі and the Porte: A Document from the Ottoman Archives », HUS 8, № 3-4( Derem ber 1984): 453-473; Юрій Мицик, « Дипломатичне листування Османської імперії, як джерело до історії Визвольної війни Українського народу середини XVII ст.», Междинародние отноиіения и го '-ударственньїе структури в Центральной, Восточной и Юго-Вогточной Европе( Запорожье, 1993). С. 42- 49; Федорук, Зовнішньополітична діяльність.- С. 18-25; він же, Міжнародна дипломатія і політика України, 1654 57. Частина 1: 1654 р.( Львів, 1996).- С. 63-12?