Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode

Україні bKt козацтво 81 яславського перемир’я. В остаточному тексті польсько-козацької угоди, представленої у вигляді «Декларації ласки» Яна Казими- ра91, західний кордон козацької території було посунуто ще далі на схід до Вінниці та Брацлава. Зборівські переговори, загалом, відбувалися під тиском ненадійного союзника козаків - крим ського хана, який примусив повстанців зайняти в деяких клю чових питаннях гнучкішу позицію, ніж та, яку вони продемон стрували під час Переяславської комісії. Хмельницький мусив також відмовитися від претензій на землі вздовж Прип’яті та на Лівобережжі Дніпра0’2. Козацький реєстр довелося чисельно обмежити до 40 тисяч. Козакам забороняли шинкувати горілкою, оскільки це право залишалося за шляхтою-землевласниками. Король передавав Чигирин «на булаву» Богдану Хмельницькому та обіцяв призна чати православну шляхту на уряди в Київському, Брацлавському та Чернігівському воєводствах. Деякі релігійні вимоги козаків король частково задовільнив, інші (зокрема, справу скасування унії) передав на розгляд сейму. Сейм, що відбувся наприкінці 1649 року, відмовився ліквідувати уніятську церкву, однак, найважливіше для козаків, визнав окреме козацьке державне утворення, хоч і обмежене в територіяльному та військовому стосунку. Зборівська угода виявилася тільки тимчасовим компромісом у боротьбі козаччини та цілої України з Річчю Посполитою. Кожна сторона залишалася незадоволена угодою й чекала тільки слушної нагоди, щоб змінити ситуацію на свою користь. Зборів ська угода не змогла (і навіть не намагалася) створити життє здатну модель інкорпорації нової козацької державносте до складу Речі Посполитої. Козацька адміністративна (полкова) система, встановлена на сході України в перші півтора роки 41 Див.: Д БХ . - С. 128. Наполягаючи на затвердженій пер' іставською комісією вимозі, щоб північний кордон козацької території йшов по П рип’яті, та конкретизуючи лінію цього кордону на Лівоберржжі Д ніп ра, козацька дипломатія фактично підтвердила свої претензії нг тільки на сьогоднішні українські території в рамках Корони Польської, а те й на землі на півдні Великого князівства Литовського, зокрема, на правому березі П рип’яті й далі - за Дніпром. ’2 Див. виклад зборівської «Декларації» в кн.: Грушевський, Історія України-Руси, Т. 8, Ч. 3. - С. 215-217. 6 5-2288

Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 81