80 Н аливаикова віра
їх так мало писати, коли їх може бути і сто тисяч, стільки буде- скільки схочу » 88. На перший план було висунуто питання кордону « удільної держави », захисту православної церкви через знесення унії та представництва православної Русі в сенаті. У листі до короля, який Хмельницький написав у зв’ язку з завершенням переговорів, він спеціяльно зупинився на вимогах релігійно-національного характеру. Короля просили про призначення київського воєводи з « руського народу >- та « грецького закону » та про надання місця в сенаті православному київському митрополитові, щоб там було принаймні три представника Русі: київський воєвода, київський каштелян і православний митрополит84.
Ця тенденція нової козацької дипломатії, орієнтована на захист вже не екстериторіяльних прав козацтва як стану, а прав контрольованої козацтвом території як удільного( автономного) утворення, вповні проявила себе під час переговорів з польськими представниками після успішної Зборівської битви у серпні 1649 року. Під Зборовом Хмельницький майже спромігся перемогти королівські війська під проводом самого короля. Лише тиск з боку ненадійного гетьманового союзника кримського хана змусив Хмельницького розпочати переговори з королем. Найдетальніший пункт козацьких вимог під Зборовом стосувався справи козацького реєстру та визначення козацької території. Козаки бралися самі скласти реєстр на підконтрольній їм території, але наперед визначити його кількість відмовлялися. Ця територія мала поширюватися від Дністра до Бара, Старокостянтинова, а потім по Случі та Прип’ яті до Дніпра, а за Дніпром- від Любеча до Стародуба і далі- до кордону з Московською державою90.
Посуваючи лінію західного кордону на схід- від Кам ' янця до Бара та з річки Горинь на Случ, козацька дипломатія фактично йшла на поступки польській стороні порівняно з умовами ГІере-
88 Там само. С. 110. 89 ДБХ. С 105-106. Деякі з цих умов було сформульовано в первісних « пунктах » Хмельницького, що їх подали польським комісарам під Переяславом. Див.: БУР, 2: 111-112. 90 Докладно про Зборівську битву див.: Гторожрнко, Богдан Хмельницький і воєнне нистеитво, T. 1. С. 225-232.