Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 68

68
Н аливаикова tupa
окремою юрисдикції ю, але число рс стру та територію прожи­
вання реєстровців чітко визначав та обмежував уряд.
В ажтнве місце в козацьких взаєминах з урядом також
відігравала справа економічних привілеїв. Козаки від самого
початку наполягали на особливих правах на мисливство та ри­
бальство. Навіть знаний універсал Стефана Баторія 1582 року
було видано у відповідь на козацькі скарги, ніби королівські уряд­
ники порушують ці козацькі «вольності». Пізніше козаки постій­
но вимагали підтвердження «Баторігвих вольностей», а після
Хотина спеціяльно просили дозволу на вільне мисливство та
рибальство6'"1. Під Куруковим уряд змушений був надати козакам
право на промисли, торгівлю та шинкування, і згодом козаки
просили спеціяльного королівського привілею у цій справі. Бо­
лючим питанням у відносинах між козаками та польським уря­
дом була також справа «відумерщини» - Гарантованого ще Сиґіз-
мундом Авґустом і С-тефаном Баторіем козацького права переда­
вати своє майно у спадок. Оскільки це майно постійно намага­
лися перебрати королівські урядники, козаки наполегливо дома­
галися своїх прав на «відумерщину». Згодом ця справа відійшла
на другий план (уряд, очевидно, домігся від старост дотримання
цього козацького права), натомість загострилося питання про
визнання козацьких прав за козацькими вдовами та сиротами,
тобто закріплення козацьких свобод вже не тільки на час санкціо­
нованого урядом військового походу і не тільки за козаком, а за
цілою родиною, навіть після смерти козака.
Характерно, що «ординація» 1638 року фактично погодилася
з цими вимогами козаків. Перепис козацького землеволодіння
та його власники, з числа яких надалі мало формуватися козацьке
реєстрове військо, не тільки визнавав козацькі права за козаць­
кими родинами, але де-факто визнавав козаччину окремим
спадковим станом воїнів-землевласників6/і. Попри значне обме-
0,5 Король передав рішення ції і справи на розсуд старост і міських урядів.
м Первісно в очах уряду та, судячи з усього, й козацтва не існувало
специфічних козацьких прав на зем теволодіння. Королівські надання,
як правило, стосували''я шляхтичів, які перебували на службі в pet
с~ровому війську, що ж до земельних во ю дінь рядових козаків або
козацької старшини нешляхетського походження, то вони мали ті самі
права, що й інші нешляхетні володарі землі, зокрема, міщани та бояри
(Щ ербак, Формування козаиького ьтану. - С 7 4-75).