Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 67

Українське козацтво
67
Баторія. Поразка повстання під проводом Лободи та Наливайка
значно затримала реалізацію козацьких вимог, але аж ніяк не
зняла їх з порядку д< нного польсько-козацьких відносин. У 16и0
році, коли йшлося про їхній похід у Молдавію, козаки вимагали
підтвердження Баторієвих вольностей. Про це, а також про при­
значення спеціяльного комісара (тобто людини, яка безпо­
середньо здійснювала б юрисдикцію над козаками4) клопотався
перед сеймом 1601 року козацький ватажок Самійто Кішка.
Король обіцяв призначити козакам окремого суддю, поширивши
його юрисдикцію на тих, хто готовий був узяти участь у Лівон­
ській кампанії, та на час походу визнав над козаками юрисдикцію
їхнього старшого. Однак на волості козаки мали підлягати юрис­
дикції місцевих старост. Не визнавала козацьку юрисдикцію на
волості (в королівщинах і панських має тностях) також постанова
сейму 1607 року. Таку саму позицію відображала ухвала сейму
1609 року, яка визнавала, однак, що козаки де-факто мають
власний суд на волості. Комісія 1614 року також відмовляла ко­
закам у праві окремої юрисдикції на волості.
Лише бурхливе зростання козацтва протягом перших двох
десятиліть XVII століття та потреби війни з Московіио змусили
польській уряд піти на поступки. Комісія 1619 року не тільки
збільшила козацький реєстр, але й визнала за реєстровцями
окрему юрисдикцію на території королівських володінь на волос­
ті. Куруківська угода 1625 року підтвердита окрему козацьку
юрисдикцію на І Іизу та в королівщинах, але зап