Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode

432 Наливаикова віра вимірі козацького бунту. Релігійна санкція, яку надали Хмель ниччині східні іе рархи, не тільки перетворила козацьке повстання на «священну війну», але й сприяла легітимації козацької влади над територією та станами нової держави. Насамперед, це стосу валося влади козацького гетьмана, якого руські інтелектуали трактували як лідера та правителя, даного самим Богом, що мало зміцнити статус і леґітимність гетьманської влади як в очах самих козаків, так і в очах їхніх сусідів. Відсутність чітко визначеної релігійної ідентичности та кон фесійних зв’язків, швидше за все, ускладнила б і без того непросте завдання козацьких дипломатів щодо пошуку потенційних союз ників на міжнародній арені. За умов поділу світу на сформовані за конфесійними ознаками блоки та союзи, козаччина, піднісши православний прапор, цілком природно знайшла своє місце в таборі некатолицьких противників переважно католицької (і дедалі більше моноконфесійної) Речі Посполитої. Мусульман ські, протестантські та православні країни співчутливо спосте рігали за ходом козацьких рухів і сприймали події Хмельниччини крізь призму ще одного релігійного конфлікту, яких було так багато в пост-реформаційну добу. Конфесіялізація київського православ’я в першій половині XVII століття призвела до по пуляризації тут ідеї єдности православної (Східної та Південно- Східної) Европи й дала козаччині важливий інструмент у пере говорах із православною Московією. Характерно, що переяс лавське порозуміння 1654 року між козацькою Україною та Мос ковією було представлено й обґрунтовано з обох боків, насам перед, у категоріях православного єднання. Православ’я, у такий спосіб, перетворилося на те ідеологічне підґрунтя, на якому було побудовано ідею козацько-московської єдности під протекто ратом російського царя. У довшій перспективі православна релігія як елемент, що пов’язував козацьку Україну з царською Московією, а згодом - з Російською імперією, сприяла творенню в Україні специфічної національної ідентичности. З погляду творення модерних націй на східноєвропейському терені, вплив козацтва на характер вза ємин київського православ’я з московським збільшив бар’єр між православною та уніятською Україною, і, навпаки, полегшив спілкування між православною Україною та Московії ю. Напри кінці XVII - початку XVIII століття, коли розвинулися концепції

Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 432