Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 431

Висновки 431 Але чи була б інакшою доля самих козаків та їхньої ідентичности без «конфесіялізації» козаччини в перших десятиліттях XVII століття? Майже допевне можна стверджувати, що ця доля була б інакша. Без правос тавної церкви та пов’язаної з нею суспільної ідеології значно довшим був би шлях козацтва до лав руської нації, і відповідно - процес творення та ствердження його власної ідентичности. Вироблення такої ідентичности було важливим проектом, до якого залучилося козацтво в першій половині XVII століття, адже формування на основі козаччини окремого су­ спільного стану неминуче супроводжувалося спробами його провідників знайти своє місце в традиційній структурі руського суспільства. Однак навіть за допомоги дружньої православної ієрархії цей процес не був ані простим, ані легким. Спробу за­ провадження козацтва до соціяльно ексклюзивного руського національного клубу, яку зробили представники ієрархії ви­ свячення 1620 року, не було довершено, а нова могилянська ієрархія та її опора-шляхта вже не мали ані потреби, ані бажання перебувати в одному таборі з бунтівною козаччиною. Водночас, ця невдала спроба показала козацтву ш лях до майбутнього єднання з іншими групами руського суспільства на ґрунті захисту православ’я - шлях, яким козацтво впевнено крокувало під час Хмельниччини. Застосування релігійних гасел, і зокрема, закликів до бороть­ би за права переслідуваного православ’я, надали козаччині уні­ кальну можливість легітимації своїх виступів не тільки в катего­ ріях обстоювання власних станових прав і привілеїв, але й у категоріях захисту прав цілої руської нації. Релігійна ідеологія, з одного боку, збільшувала леґітимність козацьких