Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 431
Висновки
431
Але чи була б інакшою доля самих козаків та їхньої ідентичности
без «конфесіялізації» козаччини в перших десятиліттях XVII
століття? Майже допевне можна стверджувати, що ця доля була
б інакша. Без правос тавної церкви та пов’язаної з нею суспільної
ідеології значно довшим був би шлях козацтва до лав руської
нації, і відповідно - процес творення та ствердження його власної
ідентичности. Вироблення такої ідентичности було важливим
проектом, до якого залучилося козацтво в першій половині XVII
століття, адже формування на основі козаччини окремого су
спільного стану неминуче супроводжувалося спробами його
провідників знайти своє місце в традиційній структурі руського
суспільства. Однак навіть за допомоги дружньої православної
ієрархії цей процес не був ані простим, ані легким. Спробу за
провадження козацтва до соціяльно ексклюзивного руського
національного клубу, яку зробили представники ієрархії ви
свячення 1620 року, не було довершено, а нова могилянська
ієрархія та її опора-шляхта вже не мали ані потреби, ані бажання
перебувати в одному таборі з бунтівною козаччиною. Водночас,
ця невдала спроба показала козацтву ш лях до майбутнього
єднання з іншими групами руського суспільства на ґрунті захисту
православ’я - шлях, яким козацтво впевнено крокувало під час
Хмельниччини.
Застосування релігійних гасел, і зокрема, закликів до бороть
би за права переслідуваного православ’я, надали козаччині уні
кальну можливість легітимації своїх виступів не тільки в катего
ріях обстоювання власних станових прав і привілеїв, але й у
категоріях захисту прав цілої руської нації. Релігійна ідеологія, з
одного боку, збільшувала леґітимність козацьких