У пошуках православного монарха 421
бажання московського царя та козацького гетьмана дозволити на підвладній їм території існування тільки однієї релігії- православ’ я 183. Царський двір активно вживав ідею захисту правос тавної церкви в листах і зверненнях до населення Речі Посполитої184. Цієї солідарности в справі захисту православ’ я та ворожости до церковної унії та інших неправославних церков було, однак, замало для утворення міцного правос чавного союзу між Московією та Гетьманщиною.
У маніфесті до іноземних володарів щодо свого розриву з Московією Іван Виговськоий подав офіційний погляд на роль релігії в повстанні Хмельницького: козаки повстали на захист східної церкви та своїх свобід і добровільно прийняли протекцію царя, який мав оберігати їхні свободи, зокрема, через свою любов до церкви. Москва, однак, хотіла порушити козацькі свободи, і, дізнавшись про це та бувши « тверді у вірі », козаки не мали іншого виходу, крім як повстати проти москалів18’. У дискусії з дяком Васілієм Кікіним, пояснюючи причини свого виступу проти царя, гетьман Іван Виговський пішов навіть далі й поскаржився, що московські воєводи утискали в Україні православну церкву186.
хотят две вери ішети, єдиную любят, а другую ненавидят. Пристойно им в однои вере пребьшать, в которои хотят, в том дати им поволность ».( Там само.- С. 271). 181 Про небажанння царської адміністрації терпіти будь-які церкви, крім православних, на схід від Березини див. матеріяли переговорів московської влади з білоруською шляхтою наприкінці 1655- на початку 1656 року в кн.: Заборовский, ред. Католики, православние, униатьі.- С. 233-238. 184 Там само.- С. 188,193-96. 18:5 Див. публікацію « маніфеста » в кн.: Архив Ю ЗР, Ч. З, Т. 6( Киев, 1908).- С. 362-369. 186 Кікін закидав гетьманові, що козаки самі просилися під царську руку для визволення їх з латинського ярма, та що цар « всему христолюбивому воинству своєму повелел за вас страдати, крови своя проливати и голов своих не щядети не для чего иного, токмо для единие правої лавньїе верьі и Оля висвобождения от неволи и ига латьтского вас православньїххрист иян ». Виговський на ці закиди відповів так: « А что его царского величества воєводи, боярин Василєй Борисович Ш ереметев да окольничей и воєвода Григорей Григорьєвич Ромодановский,( много Малой) Росии зла починили и права наши поламали, паче же того, что и церкви Божии попалили и иноков и инокинь и иние многиє християнские души невинньїе помордовали, мстити будем и управлятись станем так пока нас всехстанет; они де за права свои и при королях польскихстояли и бились ».( А кт и Ю З Р Т. А [ 1863 ].- С. 150-151).