Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 416

416
Наливайкова віра
ке» та його вольності. На практичному рівні, з погляду козацької
старшини, Переяславська угода мала бути актом «повольного
подданства», про що свідчить промова Хмельницького на раді,
побудована як аргументація на користь вільного вибору одного
з кількох монархів. Козаки готові були заприсягти, що вони до­
тримаються умов контракту зі свого боку, але цар мав би запри­
сягти про дотримання своїх зобов’язань. Це був погляд на Пере­
яслав як на спілку історично та культурно близьких і, в рамках
конкретної домовленості-!, рівних партнерів.
Розбіжності між московським і козацьким ставленням до єд­
ности Великої та Малої Русі вповні проявилися з погіршенням
взаємин між гетьманом Іваном Виговським і московською вла­
дою. Влітку 1658 року один з військових канцеляристів, відобра­
жаючи нову політику Виговського, заявив московському дякові
Васілію Кікіну, що раніше гетьман вірно служив царю і «Малую
Росию в подданство под его царского величества високую руку
привел; а (теперь) буди Великая Росия Великою Росиею, а Малая
Росия Малою Росиею, понеже суть и в Малой Росии войско незви-
тяж(ное)». Кікін обурився і запитав, хто наказав йому відокрем­
лювати Велику Росію від Малої, а довідавшись, що то був сам
гетьман, заявив: «Малую Росию, отторженную ветвь, ко естес-
твенному корени к Великой Росии присовокупил Бог»і73. Логіка,
яка стоїть за цією фразою Кікіна, перевертає догори ногами всі
побудови руських духовних про історичну спорідненність Вели­
кої та Малої Русі, яку вони ґрунтували на ідеї про першість Києва
як першої «російської столиці» та репрезентації святого Володи­
мира як першого «російського монарха». Кікін, навпаки, пред­
ставляв Малу Росію як щось похідне від Великої Росії - колись
втрачену, а тепер повернуту царську вотчину.
Офіційний погляд козацької адміністрації на характер Пере­
яславської угоди відбивав не стільки уявлення тогочасної полі­
тичної еліти Гетьманщини про юридично-правовий характер
державних відносин, скільки традиції мислення київського духо­
венства, для якого пошук протекторів і перебування церкви під
протекцією світської влади були речами цілком природними174.
173 Див.: А к т и Ю ЗР , Т. 4. (1863Ї - С. 145.
174 Багато ідей, які в середині XVII століття наповнили писання київських
ченців, сформулював ще київський митрополит Иов Борецький 1624 року.