414 Наливайкова віра
всесвітньої православної монархії під зверхністю царя не набула істотного поширення в урядових килах Московії. Мовчання про це офіційних московських документів переяславського циклу свідчить, що московська світська влада та дипломатія у своїх планах і діях схилялася не так до ідеалізму, як до реалізму та обережносте171.
з ширшою теорією загальнослов’ янської етно-лінгвістичної близькости Корони Польської та Московії. що її представив у промові перед царем у серпні 1647 року Адам Кисіль. Кисіль, відряджений до Москви на чолі польського посольства для укладення антитатарського союзу, заявив: « якоже два кедриливанские от єдиного корени, так те оба великие осидарства сочтє и создала єсть оесница вседержителя Господа от единои криви словенские и от єдиного язика словенского народи ». Див. публікацію тексту промови Кисіля з російської копії в праці: Frank E. Sysyn, <» A Speech Before the Tsar: Adam Kysil’ s Oration on August 28, 1647( N. S.)», Między Wschodem a Zachodem.- P. 133-142, тут P. 134-142. Ідею етнічної спорідненосте Московії та Польщі в контактах з московською стороною висував не тільки Кисіль, алей інші дипломати Речі Посполитої. Див., наприклад, посилання на релігійну, етнічну [« один язик »] і географічну близькість Польщі та Московії в документах посольства Васі ия Стргшнєва до Речі Посполитої( 1646): РГАДА фонд 79(« Оношения России с Польшей »), кн. 71, арк. 218 зв. Московські посадовці, як і їхні польські колеги, часто обгрунтовували антикримські союзи Московії та Речі Посполитої в релігійних категоріях, репрезентуючи ці союзи як єднання християн проти мусульман( там само, арк. 203,292 зв.), але невідоми, чи була в Москві якась реакція на польські заклики до слов’ янської сдности. Коли аналогічні ідеї також у зв’ язку з антиосманською боротьбою, запропонував у Московії хорватський католицький священик Юрій Крижанич, вони залишилися фактично без відповіді. Про Крижанича див.: Лев Пушкарев. Ю рий Криж анич: очерк жизни и творчєства( Москва, 1984). Див. також англійський переклад праці Крижанича « Політика »: Russian Statecraft: the « Politika » o f Iurii Krizhanich, ed. John M. Letiche and Basii Dmytryshyn( Oxford, New York, 1985). 17 1Аналіз « Статей Богдана Хмельницького »( березень lf 54 року), які, разом з царськими відповідями на них, складають текст рогійсько-украінської угоди, див. у розділі 1 цієї книжки. Ідея всесвітньої православної імперії на чолі з московським царем, наявна в деяких листах Хмельницького, перекликалася з заявами московського старця Арсенія Суханова під час його переговорів з грецькими богословами( Див.: Каптерев, Характер отношений России к православному Востоку С. 390-392). З українського боку, вплив цієї ідеї помітний у промові, чку виголосив перед московським посольством влітку 1653 року переяславський протопоп Григорій. Висловлюючи всілякі побажання на адресу московського царя, він, зокрема, побажав « соединение верьі во днех его, и благоуспєх на безбожние, иже душут на вост( очньі °) церкви и но вся православние християн. Дабьі бьіл не токмо