У пошуках православного монарха 411
від Богдана Хмельницького та його оточення, гетьман несподівано для московських пос пів запропонував спершу їм самим скласти від імені царя присягу, що той буде захищати Військо Запорозьке проти Польщі, не буде порушувати вольності й станові привілеї та затвердить майнові права. Бутурлін на це відповів, що в Московській державі тільки піддані присягають государеві, а не навпаки, і пообіцяв, що цар задовольнить їхні прохання. Тоді Хмельницький, пославшись на те, що йому треба обговорити цю справу з полковниками, вийшов з церкви, залишивши там розгублене духівництво та московських послів. Через деякий час до церкви увійшли два козацькі полковники, Павло Тетеря та Григорій Лісницький( Сахнович), які розпочали з Бутурліним дискусію, що демонструє різне уявлення обох сторін про характер договірних відносин між Військом Запорозьким і московським царем.
Полковники повторили вимогу Хмельницького про присягу послів від імені царя й послалися на заведену практику договорних відносин між військом і польським королем, коли дотримувати договір присягали як представники війська, так і польські комісари, що представляли королівську владу. Бутурлін, судячи з його статейного списку, відкинув це порівняння з такими аргументами: польські королі, на відміну від московських царів, є « невірними », тобто неправославними; вони не f « самодержцями », тобто не успадковують королівство, а їх обирають; до того ж, вони не варті довіри, оскільки « на чем и присягают, и на том николи в правді своей не стоят ». Московський посол вказував також на обмеження своїх повноважень, мовляв, його надіслали « с государским міілостивьім словом », і він у жодному разі не може складати за царя присягу. Бутурлін наполягав, щоб козаки повірили царському слову. Нарешті, Хмельницький повернувся в церкву і тут разом з полковниками присягнув на вірність цареві, зазначивши, що у своїх справах вони звернуться до царя(« учнут бити челом ») пізніше16-1.
Інцидент начебто було вичерпано, але через два дні козацька старшина спробувала( знову невдало) отримати грамоти хоча б від імені послів на підтвердження своїх свобод і привілеїв. Як і раніше, під час переговорів в Успенській церкві, старшина об-
Див. публікацію уривків зі статейного списку Бутурліна в кн.: ВУР, Т. 3.- С. 464-466