У пошуках православного монарха 401
В офіційному листі до учасників Земського собору з травня 1653 року було відзначено, що до козаків « присилали многижба турскои султан и кримскои хан, призьівая к себе в подданство и на Московское государство войною в сочбинение », але козаки під бусурманами бути не схотіли. Однак учасників собору попередили, що в тому разі, як цар не прийме козаків у підданство,
они, не истерпя от поляков гоненья, поддадутца к турскому султану или к крьімскому хану в подданство, и в то время у них, черкас православньїя християнская вера до конца искоренитца и святьіе Божии церкви будут в разоренье, и от них Московскому государству чаять всякого дурна » 133.
Отже, релігійні та військово-політичні аргументи було поєднано, і вони підсилювали одне одного в урядовому заклику до собору прийняти козацьку Україну під владу царя та розпочати нову війну з Польщею.
З погляду сучасників Земського собору, українське питання складалося з двох частин. Першою була проблема розриву « вечного докончания » з Річчю Посполитою, укладеного 1634 року, другою- прийняття в підданство Війська Запорозького. У такий спосіб це питання було сформульовано в царській грамоті про скликання Земського собору від 19 лютого 1651 року, у такий самий спосіб його розглядапи й під час засідань собору 1653 року133. Соборні ухвали з цих двох пунктів були такі: 1) стояти за честь померлого царя Міхаїла Фьодоровича й нинішнього Алєксєя Міхайловича та розпочати війну з « литовським королем »; 2) гетьмана « для православної християнської віри та святих Божих церков » прийняти під високу руку царя1
Причиною розриву « вечного докончания » з московського боку називали помилки в царських титулах, що їх припустилися польські урядовці в листах до Москви( в царській грамоті про скликання собору таких випадків було налічено 186, зокрема, іменування Міхаїла Фьодоровича Міхаїлом Філаретовичем Філаретом у чернецтві звали царевого батька Фьодора Рома-
132 Заборовский, ред., Католики, православние, униат и.- С. 153. 133 ВУР, Т. 3.- С. 7-11,406-414. 134 ВУР, T. 3.-С. 4 1 4.
"’. б 5-2288