400 Наливайкова віра
вер госубарства будут православние християнские вери за восточним великим госубарем вскоре^21. В інший час Хмельницький погрожував спільними з Кримом діями проти Московії. У відповідь на такі загрози московські посли постійно нагадували гетьманові, щоб він « памятуя Бога и общую православную християнскую веру,... бусурман от всякого дурна унимал и с ними на православную християнскую веру и на Московское государство не посягал » 12м. Отже, царська дипломатія намагалася розігрувати карту православної солідарности, яку вперше досить успішно застосував сам Хмельницький.
Інша тактика Хмельницького полягала в закликах на адресу Московії надати допомогу козакам, аби вони не прийняли підданство Стамбула і не опинилися на боці московських ворогів. На небажанні козаків приймати татарське підданство наголошував у Москві навесні 1653 року козацький посол Іван Іскра129. Наступне гетьманське посольство на чолі з Кіндратом Бурляєм і Силуяном Мужиловським заявило, що хоча турки й татари кликали козаків до себе в підданство, але вони « мимо великого християнского государя царя и великого князя Алексея М ихайловича всеа Русии самодержца к бусурманом в подданство итти не хотят »{ Л0. Хмельницький погрожував цареві й через інші канали. Показово, що про ці погрози гетьмана згадував сам Алєксєй Міхайлович у листі до Хмельницького з червня 1653 року, де вперше сповіщається про вступ Московії у війну з Польщею. Мотивуючи це рішення, цар відповів на погрози козацького гетьмана в такий спосіб: « изволили вас принять под нашу царского величества високую руку, яко да не будете врагом креста Христова в притчю и в поношение » т.
127 Див.: ВУР, Т. 2.- С. 273. 128 Див. погрози Хмельницького та відповідь на них Нєронова в кн.: ВУР, Т. 2.- С. 268-270. Пор.: запис переговорів з Хмельницьким Арсенія Суханова( там само.- С. 188) та наказ московському послові Васілію Унковському з серпня 1650 р.( там само.- С. 394-95). У наказі послу порадили вказати козакам, що « на православньа христиан с бусурмани складьіватца им непригож и пред Богом грешно ». Слова посла щодо цього наведено в його статейному списку( там само.- С 431). Див. також: ВУР, Т. 3.- С. 148. 129 Див.: ВУР, Т. 3.- С. 209. 13( 1 Там само.- С. 263. 131 Там само. С. 323.