Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode

402 Наливайкова віра нова); видання в Польщі книжок, які титулували Владислава IV великим князем московським, і відмова короля покарати винних (і то на горло); дозвіл кримському послу проїхати до Швеції через територію Речі Посполитої, що було заборонено за мирним дого вором, і нарешті, конфлікти в прикордонних районах. Харак терно, що головні юридичні аргументи російської сторони - помилки в царських титулах і вимоги покарати винних викли кали сміх у польських урядовців під час перебування у Варшаві російського посольства Рєпніна- Оболєнского (це з докором було зазначено в матеріялах собору), але їх надзвичайно серйозно сприймали в Москві. Саме ці аргументи лягли в основу ухвали собору стояти за честь государів1 ^ . До проблеми прийняття «під високу царську руку-^ Війська Запорозького собор підходив у двох площинах. По-перше, собор мав розв’язати питання про те, як цар може прийняти у своє підданство підданих іншого монарха. Цю суперечність було знято посиланням на те, що Ян Казимир, сходячи на престол, присягав не порушувати релігійні права своїх підданих, а оскільки щодо козаків він свою присягу порушив, то козаки вільні та можуть перейти в підданство до московського царя136. Посилання робили на текст присяги Яна Казимира, яка містила елементи акту Вар шавської конфедерації 1573 року137. Отже, в матеріялах собору 135 Питання помилок у царському титулі було надзвичайно важливе для Московії, з ог іяду на претензії Владисдава IV на московський престол. Хоча польський король офіційно відмовився від цих претензій, вони не йшли московським придворним з голови. їхні скарги на дрібні помилки в царському титулі стали однією з найважливіших тем у московсько-поль ських переговорах відразу після Смути і все ще залиша шсь нг порядку денному напередодні Хмельниччини. Див. список посольства Васілія Стрсшнєва до Речі Посполитої (1646): РГАДА, фонд 79: («Сношения России с Польшей»), кн. 70, арк. 18 зв. 19; кн. 71, арк. 177-203 зв. 136 «А к а кЯ н Казимер король обран на королевство и на киронованье прися- гал, и в присяге ево написано меж иньїх дел, что ему меж разньствующ ими в вере христ иянской острегати, и защишати, и никакими мерами для верьі самому не теснити, и никово на то не попущати. А будеш он тое сзоей присяги не здержиш, и он подданньїх своих от всякия верности и послушания чиниш свободньїми и разреш ения о той клят еє своей ни у ково просити не будеш и не примет». (.ВУР, Т. 3. - С. 412). 137 Навздогін посольству Васілія Бутурліна, що його віцрядили після собору приймати присягу від українського населення, надісл ли переклад

Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 402