Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode

У пош уках православного монарха 387 Починалася справді нова ера в ставленні Московії до київського православ’я. Конфесіялізація московського православ’я вимагала поправки московських богослужбових текстів відповідно до гре цьких «оригіналів», і київські богослови були тут дуже доречні. Як ми вже зазначали, підхід Московії до православного світу характеризували дві протилежні тенденції. Першу позначала відкритість щодо закордонного православ'я, що виявлялося в підтримці іноземних православних церков і духівництва, яку надавав царський двір. Друга знайшла вияв у політиці ізоля ціонізму, яка у своїх крайніх проявах схильна була розглядати кожного православного поза межами православної держави як меншовартісного християнина. Ізоляціонізм панував після Сму ти, визначаючи релігійне та значною мірою політичне мислення за часів патріярха Філарета. Політика ж відкритости вповні проявилася за царювання Алєксєя Міхайловича та патріярха Никона. Тоді московське православ’я не тільки відкрилося до зовнішніх православних впливів, але й реформувало власну літургію та церковні практики для того, щоб долучитися до шир шого православного світу. Якщо в 1620-х роках утвердження підозрілого ставлення до київського православ’я було пов’язане із захисною реакцією Московії на інтервенцію католицької Польщі та протестантської Швеції, то поліпшення цього став лення в 1640-х роках явно збігалося з переоцінкою відносин

Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 387