Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 382
382
Наливаикова віра
дати запорожцям царські грамоти та листи східних патріярхів із
закликом «уклонит ися» московському цареві81. Царські та
патріярші грамоти були важливою ознакою готовности москов
ської еліти розіграти православну та козацьку карти в конфлікті
з Річчю Посполитою, але практичний результат цієї акції в під
сумку виявився мізерним. Ісакій Борискович, до якого потра
пили грамоти після смерті Борецького, передав їх Петрові Мо
гилі, який грамоти козакам не переслав, а Андрієві Борецькому
який про них розпитував, начебто заявив: «достойний ти з цими
грамотами кола»
Підчас Смоленської війни 1632-1634 років , ініціятором якої
з московського боку був сам патріярх Філарет, московський уряд
зробив спробу якщо не перетягти на свій бік, то принаймні ней
тралізувати українське козацтво. Ще перед початком військових
дій прикордонним воєводам було наказано не зачіпати місцеве
населення по той бік кордону (як це завжди робили перед почат
ком війни), а навпаки, спробувати схилити його на царський бік.
але не йти самим до реєстровців. (.Див.: Соловьев, История России,
кн. 5. - С. 137).
84 Див. про це: Флоря, «Древнерусские традиции». - О. 215. Мабуть,
«найсвіжіше» на той час нагадування про готовність козаків перейти на
царську службу, якщо вони не зможуть протистояти полякам, приніс до
Московської держави син митрополита Борецького Андрій, якого роз
питували в Путивлі місцеві воєводи в серпні 1630 року. (Див. ВУР, T. 1. -
С. 86-87). Про передачу козакам листа від єрусалимського патріярха Тео-
фана з закликом захищати віру та прийняти підданство Москви згадував
у Путивлі в травні 1630 року посіанець патріярха грек «Андрей». Див.
публікацію «распросньїх речей» «Андрея »: В. N. Floria, «New Evidence on
the 1630 Zaporozhian Cossack Fprising,» HUS, vol. 16, nos. 1 2 (June 1992):
167-173, тут P. 172-171.
Див. переказ звідом.іення Ґрігорія Ґпадкого в кн.: Соловьев, История
России, кн. 5. ■- С. 137. Зі звідомлення Гладкого випливає, що вогени
1631 року він передав Андрієві Борецькому ще одну царську грамоту,
про зміст якої ми не маємо жодних відомостей. М осковська пропаганда
на козацькому прикордонні, очевидно, сприяла атмосфері, яка утвори
лася на козацькій раді 1631 року в Черняховій Діброві, де митрополит
Копинський заявив, що як не вдасться встояти проти поляків, духовні
перейдуть до М осковської держави. Частина козацтва мала аналогічні
плани. Див. звідомлення путивльських воєвод з жовтня 1632 року в
кн.: ВУР, Т. 1 , - С. 124.