Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 370
370
Н аливайкова віра
світу-’6. Часи, коли московські духовні могли звертатися до князя
Костянтина Острозького, як до «пана християнского и во благо-
честии изрябного» та закликали його «радоватися и веселитися,
что истинная наша и непорочная хриапианская вера тверда и
непоколебима пребьівает»J• , як це було 1606 року після повален
ня Лжедмітрія І та обрання на царство Васітія Шуйського, зда
валося, безповоротно минули. Навколишній світ, як уважали,
опанував сатана. Як писав про Ґріґорія Отрєпьсва (Лжедмітрія І)
десь на початку другого десятиліття XVII століття автор « Казан-
ского сказаним », «он же окаянний видев свет и избежа во тму, в
Польшу»38.
За роки Смути та іноземної інтервенції в Москві утвердився
погляд, за яким і неправославні, і православні опоненти панівного
режиму були ворогами православної віри. Тісне поєднання
світської та духовної влади спонукало сучасників трактувати
опонентів царя як ворогів християнської віри в цілому. Цікавий
приклад цього являють собою грамоти патріярха Гермогена,
прибічника царя Васілія Івановича Шуйського, де повстанців
Івана Болотнікова було схарактеризовано як « отпадших кре-
s6 Див. докладніше про це в кн.: Т. А. Опарина, Й ван Наседка и полеми-
ческое богословие киевской митрополии (Новосибирск, 1998). С. 5 8 -6 “\
Про події Смути в Московії див.: S. F. Platonov, Tht Time ofTrouhles. A Histo-
rical Study o fthe Internal Crisis and Social Struggle in Sixteenth and Seventeenth-
Century Muscovy. (Lawrence, Manhattan, and Wichita, 1970); Руслан Скрьін-
ников, Социально-политическая борьба в Русаком государстве в начале X V II
века (Лєнинград, 1985); він же, Самозванци в России в начала X V II века
(Новосибиргк, 1987); В. И. Буганов, Крестьянские войньї в P olcuu X V II-
X V III 68. (Москва, 1976); Гтаниславский, Граж Зангкая ві'чна в России,
Jarema Maciszewski, Polska a Moskwa: 1603-І6І8: Opinii i stanowiska szlachty