364 Наливайкова віра
Коли львівські братчики вирішили наслідувати приклад східних прохачів царської милостині та, як ми вже зазначали вище, надіслали до Москви 1592 року посольство з проханням субсидії на відбудову Успенської церкви, у листі до царя вони навели цілий комплекс аргументів на користь надання милостині комплекс, який став основою для всіх подальших контактів православного духівництва з Московією. Лист братчиків містить першу знану сьогодні розгорнуту аргументацію ідей релігійної, етнічної та історичної єдности Русі. Московського царя Фьодора Івановича в братському листі було зображено як покровителя православного світу, але також провідника всього « многоплеменитого рода Росийского », до якого зараховували себе братчики. У листі вказівки на цю роль царя підпирало також посилання на його походження від князя Володимира Великого, хрестителя « всього роду Російського » 39.
На думку Боріса Флорі, наведена в братському лікті аргументація на користь єдности Русі являла собою « ніщо інше, як переказ найзагальніших понять розробленої в Великороси програми возз’ єднання східнослов’ янських народів » 40. Деякі ідеї з послання братчиків справді перекликалися з посиланнями московських дипломатів початку XVI століття на права Івана III на Київ, Смоленськ і « всю Руську землю » як спадщину його « прародителей » 41. Не слід також відкидати можливість, що львівські братчики перебували під впливом московських літописів. Знайомство з цими пам’ ятками, а також зі сформульованими в них історичними концепціями( насамперед, з ідеєю переходу руської столиці з Києва до Владіміра, а згодом до Москви) м опо відбутися як прямо, так і за посередництвом польських хронік, автори яких активно використовували руські та московські літописи42.
39 Див.: АЗР, Т. 4( 1851), № 34.-С. 4 7 49. 0 Див.: Флоря, « Древнерусские традиции ». С. 191. 41 Трм само.- Г 172. 0 Насамперед, це стосуt гься Мацея Г трийковського, автора поп '”' ярної « Хроніки польської, литовської, жмудгької та всієї Ругі ». Ппо хроніку Стрийковського, опубліковану в Кенігсберзі 1582 року, див Александр Рогов, Рі / сско-польскиє культурньїє сзязи « зпоху Возр^ждения( Стрийковский и его Хроника)( Москва, 1966). Про ознайомлення руських читачів з московськими хроніками див.: Флоря, « Древнерусские традиции ». С. 161-171.