360 Наливайкова віра
столиці й окупували п. Однак як етно-релігійна спільнота польсько-литовська Русь співчутливо ставилася до одновірної та етнічно близької Московії, що протистояла польській агресії ] початку XVII століття. З конфесійного погляду Московію, безперечно, сприймали також як ьдину незалежну православну державу, до якої, попри всю її слабкість, звертався по допомогу весь православний світ. Невпинний потік східних духовних, які їхали через Україну та Білорусь до М оскви по царську милостиню, прямо вказував загроженій православній Русі, звідки можна було сподіватися допомоги^ '.
Деякі спостереження про те, в який спосіб православні русини сприймали своїх московських сусідів, можна зробити також на підставі аналізу вживання термінів « Велика * та « Мала Русь Росія-,-. Мабуть, перша відома сьогодні ранньомодерна згадка цих термінів міститься в тому самому листі львівських братчиків до російського царя з 1592 року, де тирновського митрополита Дионісія названо « екзархом Малої та Великої Росії » 28. Самі терміни « Велика » і-Мала Росія- не були новотворами кінця XVI століття. Більшість дослідників вбачає в їхньому походженні грецьке коріння і датує появу цієї термінології початком XIV століття, коли з утворенням львівської митрополичої катедри та поділом київської митрополії в Константинополі постала потреба термінологічно розмежувати дві митрополії та дві Русі, на той час вже розділені і в державно-правовому, і в церковно-правовому стосунку.
У 30-х роках XIV століття термін « Мала Росія вживали щодо цілого Галицько-Волинського князівства. Цей термін увійшов до офіційного титулу останнього галицького князя Юрія-Болестава і в такий спосіб перейшов з церковно-юрисдикційної до державно-політичної сфери. Однак втрата галицької незалежносте не дозволила закріпитися саме державно-політичним ознакам терміну. Тим часом, до кінця XIV терміни « Велика » і « Мала Росія * надалі вживали в церковно-юрисдикційному сенсі у
11 Про те, як східні духовні жебрали милостиню в Москві, див.: Н. Ф. Каптерев, Характер отношении России к правої чавному Востоку e X V I u X V II ст олет иях( Сергиев П^сад, 1914).- С. 103-247.” Див. тексти листів, щі) їх братське посольство передало до Москви в кн.: АЗР, Т. 1( 1851), № 34. С 47 51, тут С 48.