356 Наливайкова віра
них церков у Кам’ янці-Подільському1. На той час просити й отримувати милостиню з Московії було, очевидно, справою суто релігійною, яка не ставила під сумнів лояльности православних до Речі Посполитої. Ситуація, однак, разюче змінилася й набула виразно політичного забарвлення пістя укладення Берестейської унії 1596 року.
Вже наступного, 1597 року у Вільні було розпочато судовий процес проти місцевого православного міщанина тітьки за те, що він начебто просив у Москві царської милостині на побудову братської церкви та хотів отримати звідти антимінс. Братчики відкинули висунуті проти них звинувачення, але вже сам факт такого судового процесу свідчить про разючу зміну позиції державної влади щодо практики отримання милостині з Москви15. Якщо раніше звертатися по милостиню до Московії міг навіть лояльний до уряду митрополит Рогоза, то після Берестя сама підозра де-юре ліквідованої православної церкви в таких контактах була достатньою підставою для початку судового переслідування.
На початку XVII століття Смута в московській державі та втручання в російські справи польського уряду надали додаткової гостроти взаєминам між православними Речі Посполитої та Московією. Коли 1606 року посольство від львівського братства вирушило до Москви по нову милостиню, король Сиґізмунд III наказав своїм власним послам, що їхали туди ж, заарештувати братчиків і повернути їх до Речі Посполитої16. Коли в Москві поширилася відозва е пископів Балабана та Копистенського про зв’ язки Лжедмітрія І з єзуїтами та плани поширення католицизму в Росії, деякі польські шляхтичі звинуватили православних духовних у державній зраді1 '. Як публікацію пасквіля та потенційне сприяння Москві в боротьбі з Польщею сприйняли при королівському дворі також появу 1610 року « Треноса » Мелетія Смотрицького1 *.
и Див.: Харлампович, Малороссийское влияние.- С. 13. ь Див.: Жукович, Сеймовая борьба( do 1609 г.).- С. 306-312.
16 Див.: Флоря, « Древнеруггкиртрадиции ».- С. 188- 189 17 Там само.- С 192; Харлампович, Малороьсийское влияние. С. 16. 18Реакція Скарги, який саме так трактував « Тренос », свідчить також про фактично миттєву появу цієї книжки в Москві( того самого 1610 року). За королівським розпорядженням, яке він дав у таборі під Смоленськом,