Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 355

У пош уках православного монарха
355
лював той факт, що нову ієрархію висвятив єрусалимський пат­
ріярх. Хича православні ніколи не брали під сумнів залежність
митрополії від Константинополя, давня традиція трактування
зв’язку Русі з православним Сходом як зв’язку з усіма східними
патріярхами дозволяла Борецькому називати свою митрополичу
катедру «київською єрусалимською»11. Висвята нової ієрархії
єр> салимським патріярхом і спосіб, у який трактував цю подію
Борецький, створили своєрідне підґрунтя для розвитку концепції
Києва як другого Єрусалима, а також, що в даному випадку най­
важливіше, протягли нитку зв’язку між ізольованою ієрархією
та православним світом на Сході.
Іншим напрямком виходу православних з ізоляції, що її наки­
нув польський уряд, була Московія. Царська держава не була
абсолютною terra incognita для руських православних. Перетво­
рити її на значущий фактор у православно-уніятському конфлік­
ті намагався ще на початку 1590-х років князь Костянтин Ост­
розький, пропонуючи Іпатію Потію поїхати до Москви на кон­
сультації в справі унії1 \ У руських землях Речі Посполитої, на
загал, добре знали про московську практику надання царської
милостині православним церквам, і руські православні були
серед тих, хто нерідко користався з царської фінансової підтрим­
ки. У червні 1592 року просили царської «милостині» на відбу­
дову погорілої Успенської церкви львівські братчики, іпископ
Балабан, митрополит Рагоза та митрополит тирновський Дио-
нісій13. 1593 року царську милостиню отримали сім православ­
11 Див. лист митрополита Борецького до царя М іхаїла Фьодоровича та
патріярха Фі ларета: ВУР. Т. 1. - С 48.
12 Див. текст листа від Костянтина Острозького до Іпатія Потія: Welykyj,
ed., Documenta І Tmonis Bertstensis. - P. 18-20. Пор.: Константин Харлампович,
М алороссийское влияние на великі іриспкую иеркивнию ж изнь (Казань,
1914).- С . 15.
1:1 Речомендував братчиків цареві також князь К о^тїнтин Острозький.
Крім звернення до Москви 1592 року, братчики намагалися надіслати туди
делегацію наступного, 1593 року, але невідомо, чи посланці туди дісталися
і, якщо так, то який був результат цього посольства. Дорогу тьвівським
братчикам до Москви проторували очевидно, східні її рархи: Арсєній Ела-
сонський, який викладав у братській школі, відвідав Москв\ 1585 року та
залишився там після візиту до Московської держави патріярха ( 'ремії II
а також Дионісій Тирновський, який був у Москві 1590 p o K v та рекомен­
дував московській владі братське посольство 1592 року. Див.: Ісасвич.
Брат ст ва та їх роль. - С. 118-119.
23