Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 342

342
Наливайкова віра
І ти, Чигирине, місто украінне, не меншую славу
Тепер в собі маєш, коли оглядаєш в руках булаву10^.
Богдан Хмельницький у своїх листах не зазначав статусу Ч и­
гирина. Зазвичай, лист або універсал завершувала фраза: «дан в
Чигирині», і далі містилася дата. Тільки в одному з відомих нам
листів, що його було писано латиною в березні 1657 року до ко­
мандира турецьких яничарів, датування виглядає інакше: «Da­
tum ех sede nostra Czehirin...». Хоча перекладачі цього документу в
збірнику « Документи Богдана Хмельницького» переклали «se­
de» як «столиця», йдеться, радше, про гетьманську резиденцію103
Майже не зустрічаємо визначення Чигирина як столиці козаць­
кого краю і в листах інших представників гетьманської адміні­
страції. Одним з небагатьох винятків тут є лист Юрія Немирича
з кінця 1657 року, де він називає Чигирин столицею Війська За­
порозького104.
У Чигирина як гетьманської столиці було чимало стратегіч­
них, соціяльних та політичних переваг перед Києвом. Соціяль­
ний склад мешканців Чигирина, очевидно, був важливим чинни­
ком у змаганні між ціе ю прикордонною «вотчиною» Хмельниць­
кого та величавим Києвом. Київ на той час мав приблизно 15
тисяч мешканців, більшість яких складали об’єднані в цехи
міщани під проводом місцевого патриціяту. Численною групою
також були представники духівництва та ченці багатих київських
монастирів. Козаки становили тут меншість населення. В роки
повстання в Києві було сформовано тільки сім козацьких сотень,
тоді як Черкаси, приміром, дали 13 сотень1 Інакша ситуація
була в Чигирині. Хоча місто отримало Магдебурзьке право ще
1592 року, більшість його мешканців становили не міщани, а
козаки. Це