Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | страница 343
Гетьмани та митрополити
343
козаччина в цілому, і сам гетьман аж ніяк не почувалися в Киї ві
повними господарями, як це було в Чигирині. Важливим факто
ром, який, імовірно, схиляв Хмельницького на бік Чигирина, була
активність у Киє ві відносно незалежного від гетьманської адміні
страції митрополита С-ильвестра Косова та місцевого православ
ного духівництва - конкурентів Хмельницького в боротьбі за
вплив на руське суспільство.
Що стосує гься військово-стратегічного аспекту, то тут Чиги
рин також випереджав Київ. Він був розташований ближче до
головного союзника перших років повстання — Кримського хан
ства - і далі від головних центрів Корони Польської та Великого
князівства Литовського. Київ повсякчасно перебував під загро
зою з боку збройних сил Литви, і його навіть окупували війська
польського гетьмана Януша Радзивіла після трагічної для Укра
їни Берестецької кампанії 1651 року. Київ також значно програ
вав Чигирину у фортифікаційному аспекті. Він не мав укріплень,
тоді як Чигирин, з його практично неприступною фортецею, по
будованою на високій горі, славився своїми фортифікаційними
спорудами навіть поза межами України: на думку Павла Алеп-
ського, який відвідав цю козацьку твердиню 1654 року, це було
найукріпленіше місто країни козаків. У Києві нове укріплення
з’явилося тільки з приходом туди московських воєвод, і ті відразу
ж увійшли в конфлікт із митрополитом Косовим щодо вибору
місця під фортецю. Як ми вже писали, Хмельницький допоміг
залагодити цю суперечку, але вона вказує на труднощі, які поста
ли би перед самим гетьманом, якби він обрав своєю резиденціє ю
Київ.
Чигирин також був кращим за Київ осідком гетьманської
адміністрації, з огляду на взаємини між городовою козаччиною
та запорожцями. Мало того, що запорожські козаки ставили під
сумнів статус Києва як столиці держави, їх не влаштовував навіть
статус Чигирина як гетьманської резиденції, оскільки вони
вважали, що столицею козацького краю має бути лише Січ.
обмежень у землеволодінні, в організації сільського господарства, в ре
меслах і промислах, у торгівлі. Козаки вели боротьбу проти шляхетського
ладу і так само вороже ставилися до старого міського устрою. Неминую-
чими були конфлікти між козацтвом і міщанством, зокрема між козацькою
старшиною і міським патриціатом». (Крип’якевич БогданХмельнииький.
С 308)