Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 333

Гетьмани та митрополити
333
вали польський контроль над містом71. Це перетворило Київ на
об’єкт козацького впливу, що, у свою чергу, уможливило віднов­
лення православної ієрархії та відродження значущости Києва
як церковної столиці Русі. З погляду церковних діячів, в історич­
ному та релігійному аспекті Київ як колишня столиця князя
Володимира та місце хрещення Русі значно випереджав Львів.
Пам’ять про Київ як князівську столицю, тобто традиційний
політичний центр Русі, хоча й ніколи цілковито не зникала, але,
безперечно, її притлумили реалії прикордонного життя72. Як
виглядав Київ початку XVII століття, можна уявити собі з лати-
номовної поеми Яна Домбровського «Дніпрові камени», яку він
написав 1618 року з нагоди вступу на київську катедри римо-
католицького єпископа Боґуспава Радошовського-Бокші:
Київ великий, що був на лідійські [золоті] дахи багатий,
дорівнюю чись найбільш им укріпленням світу, нині порожній.
Тут немов скелі височіли будинки і храмів три сотні.
У святилищ ах сяяла стс чя, оздоблі на дорогоцінною смальтою,
С яяли нлйвиш уканіш і рельєф и та відполіровані колони.
Н ині із давньої тої краси небагато лиш илось,
Храми бо й мури зубчасті леж ать у руїнах повсю ди73.
71 Анонімний автор латиномовної поетики, читаної в Києво-Могилянсь-
кому колегі'^мі в 1647— 1648 роках так писав про небезпечне розташування
Києва:
Глянь, як біліють кругом від костей людських Київські гори
Що їх постійно гризг хвитя шумлива Дніпра.
Марс віддав місто татарам, і доки наш зір досягає,
Тільки лр кить де-не-де зеленню вкрита земля.
(Українська т е зг я X V IIс т о л іт т я (перш а половина).
С 33).
72 Про київську спадщину в середньовічній і ранньомодерній Русі див..
Omeljan Pritsak, «Kiev and Ali of Rus’: The Fate of a Sacral Idea», H a n a ni 11krain-
ian Studies 10(1986): № 3'4. - R 27Q-300; Яковенко,«( имвол «Богохранимогп
града» у пам’