Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 325

Гетьмани та митрополити
325
благословення від папи, а також дари, серед них меча, щоб вою­
вати зі «схизматиками». У польському таборі під Берестечком
уніятський єпископ холмський Яків Гуш а правив службу за
успіх польського війська '0. Відомо також, що Хмельницький про­
сив у митрополита Косова благословення на цю війну;)1. Митро­
полит коринтський, якого рядові козаки вважали не менше як
патріярхом константинопольським - головним пастирем право­
славного світу, - очевидно, краще, ніж митриполит Косов, симво­
лізував церковну підтримку повстання. Доля Иоасафа під Берес­
течком була трагічна (годі тут не згадати про його небажання
покидати Чигирин). Він загинув під час відступу козацьких
військ. Ця подія була настільки важлива, що новину про загибель
«архиєпископа коринтського та пелопонеського» було залучено
до офіційної польскої реляції про Берестецьку кампанію, а сим­
воли духовної втади Иоасафа презентовано королю. У латино-
мовній розповіді, призначеній, насамперед, д ія західно- та
центральноєвропейського читача, новину про це поєднали з пові­
домленням, що поляки захопили козацькі штандарти, що їх ко­
лись подарував Запорозькому Війську король02.
З поразкою під Берестечком період безперервних успіхів по­
встання завершився. Реальну владу гетьмана було підірвано й
обмежено територіяльно. Відповідно, пошуки способів легітима­
ції цієї влади відійшли на задній план. Відтак ми вже не побачимо
східних ієрархів, котрі були б так само близькі до Хмельницького,
як Йоасаф. Проте східні достойники та навіть патріярхи надалі
їздили до Московії через Україну. Гетьман намагався викорис­
тати їхню присутність в Україні як для досягнення своїх дипло­
матичних цілей у Москві, так і, звісно, для посилення своєї влади.
Зберігся лист Хмельницького з лютого 1653 року до путивль­
ського воєводи Фьодора Хілкова. В цьому листі він доручає воє­
воді патріярха Атанасія, ^которий праве з пасчеки бисурманскоє
50 Див. згадку про благословення нунція в латиномовній польській реляції
про Зборівську виправу (Д О В . - С 289). Про присутність Суші під
Берестечком див.: Назарко, «Яків Суша - 'п и ско п Холмський (1610—
1687)».
'* Див. копію листа до Лукаша Трєтьяка від його батька, ймовірно, з лю-
того-березня 1651 року ( AGAD, «Archiwum Radziwiłłowskie», dział b, № 36,
арк. 499).
г'2Д О В . С. 553,558.