Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Seite 324

324
Наливайкова віра
зробила И оасаф а впливовою постаттю в чигиринськом у
середовищі. Принаймні він часто допомагав іншим грекам, які
опинялися при дворі Хмельницького. Наприклад, він сприяв
дипломатичній кар’єрі Иоана Тафларі, а в лютому 1651 року
константинопольський патріярх Партеній звертався до нього,
разом із Сильвестром Косовим, з проханням посприяти місії
представника Партенія при дворі Хмельницького*7.
Сам гетьман також уповні використовував присутність Иоа­
сафа в Чигирині. Чутки, які тоді ширилися в Україні, представ­
ляли Иоасафа як патріярха константинопольського, який нібито
жив при дворі Хмельницького та правив там службу Божу"18.
Природно, що такі чутки серед повстанців додавали леґітимности
не тільки владі гетьмана, але також його війні проти Речі Поспо­
литої. Події Берестецької кампанії прояснили справжні взаємини
гетьмана з і< рархом. Хоча Хмельницький справді був духовним
сином Иоасафа, насамперед, він був його «паном». Потребуючи
підтримки духовної влади у воєнній кампанії, Хмельницький на­
поліг, проти волі митрополита, щоб той супроводжував його вій­
сько в поході. За свідченнями грека «Мануїлова» та серба «Дані-
лова», які прибули до Москви з табору Хмельницького під Збо­
ровом у червні 1651 року,
А коринф ской де митрополит в войске при гетмане. А как де
гетман пошол ис Ч игирина, и он де у гетмана просил того, чтоб
ево оставил в Ч игирине у сьіна. И гетман де ево не оставил, а
взял с собою для службьі. А служит он, митрополит, завтреню,
и часи, и вечерню повседневно49.
Перед вирішальною битвою і польська, і українська сторона
намагалися здобути благословення церкви. Відомо, що напе­
редодні кампанії папський нунцій передав Янові Казимиру
Суханова про те, що Йоасаф у домашній церкві Хмельницького в листо­
паді 1650 року правив службу грецькою (ВУР, Т. 2. - С.187).
47 Див. листи від Партенія до Косова та Йоасафа з 18 та 20 лютого 1651
року (ДО В. - С. 383-386). У травні 1651 року молдавський господар Ва-
силе Лупу також просив Иоасафа сприяти молдавським ініціятивам при
гетьманському дворі. Див. текст його листа: Грушевський, Історія України-
Руси, Т 9, Ч. 1. -