320 На^ивайкова віра
було надано Жидичинський та Леїцінський монастирі! ї. Той факт, що гетьман накинув власні умови релігійного порозуміння, звісно, не вдовольняв митрополита, але він був неспроможний щось тут вдіяти.
Загалом, позиція Косова на сеймі не надасться до простих та однозначних оцінок. Як можна дійти висновку на підставі вищезазначеного повідомлення про сеймові наради, на Косова тиснуло власне духівництво, яке наполягало на виконанні зборівської домовленности про повне знесення унії. Проте під впливом Кисіля та Хмельницького митрополит мусив погодитися на поміркованішу вимогу, яка передбачала повну передачу православним уніятських добр. З відповідним наказом від Хмельницького він і виїхав на сейм. Кисіль, однак, з огляду на настрій сейму, слушно вважав навіть цю вимогу нереалістичною та переконував митрополита погодитися на передачу t пархій і мастностей православним тільки п ісл я смерти відповідних уніятських владик. Косов опирався цьому щосили, посилаючись на чіткі інструкції Хмельницького. Тільки після того, як Кисіля підтримало в цьому питанні козацьке посольство на сейм, Косову довелося відступити й погодитися на Кисілеві умови.
Після завершення сейму та ратифікації Зборівського договору Хмельницький був готовий зробити трохи більше для задоволення вимог православного митрополита. Вже в березні 1650 року Хмельницький почав переглядати свою релігійну політику, нарікаючи на небажання уніятів дотримуватися положень королівського привілею. Інструкції козацькому посольству, яке відвозило до Варшави сорокатисячний реєстр, веліли наполягати на знесенні унії. Хмельницький явно вважав, що надійшов час знову висунути релігійні вимоги на перший план. Навесні 1650 року Климентій Старушич, уповноважений представник митрополита Косова й автор антикозацького панегірика князеві Іллі Четвертинському( 1641 '), також прибув до Варшави. Він отримав докладні інструкції щодо переговорів з королівською адміністра-
: ь Про дебати з релігійних питань на сеймі 1649-1650 років див.: Грушевський, Історія України-Риси, Т. 8, Ч. 3. С. 257-262: Т. 9, Ч. 1. С. 24-30; Ч. 2.-С. \ 5 0 8-i5 2 3’, Sy $, yn, BetweenPolandandUkraine.-P 178-180; Częscik, Sejm warszawski. Перелік ма < тногтей, що іх отримали православні після Зборова та повернули собі уніяти після Берестечка, зберігся в рукописі. Див.: BN, відділ рукописів, № 4228, арк. 105.