Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 317

Гетьмани та митрополити
317
слав’ю, в церковно-державних взаєминах він був радше прагма­
тиком.
С твердивши свою владу на більшій частині української тери­
торії, Хмельницький також прагнув перебрати королівське право
патронату та «подавання хлібів духовних». Ця роль гетьмана
щодо православної церкви, яка фактично запанувала на підвлад­
ній повстанцям території, здавалася цілком природною новій ко­
зацькій владі, але зустріла поважний спротив київського вищого
духівництва. Митрополит Сильвестр Косов був живим свідком
і пос лідовником могилянських традицій в українському церков­
ному та суспільно-політичному житті, коли церква шукала спо­
собу співіснування з королівською владою та вважала себе - за
браком руської держави єдиною національною інституції ю, а
митрополит, і в очах влади, і в очах суспі іьства, був лідером усієї
ранньомодерної нації.
Успіхи повстанців у 1648- 1649 роках посилили позицію
Хмельницького в неоголошеній боротьбі проти митрополита.
Майстерно використавши релігійні вимоги в переговорах з Річчю
Посполитою, гетьман спромігся не тільки досягти важливих по­
ступок від короля, але й залучити митрополита Косова до влас
них дипломатичних маневрів. Жоден епізод не демонструє ііпше
успіхів Хмельницького в маніпулюванні релігійними вимогами
православного духівництва, ніж ратиф ікація Зборівського
договору. Умови договору мав ратифікувати сейм, який відбу­
вався у Варшаві з листопада 1649 по січень 1650 року. Хоча за
умовами договору питання про церковну унію мали вирішувати
за участи Косова, а сам митрополит мав отримати місце в Сенаті,
королівська адміністрація ''пробувала н^ допустити Косова на
сейм. Мало того, положення Зборівського договору про місце в
Сенаті розглядали в такий спосіб, що це місце, замість православ­
ного митрополита, міг отримати уніятський2ь. С<=йм