Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 314
314
Наливайкова віра
про зближення, а про відчуження між козаками та могилянською
церквою.
1636 року Могила на прохання Кип ля намагався втримати
козаків від повстання, закликаючи їх не бунтувати заради добра
церкви. Коли ж переможний Міколай Потоцький увійшов до
Києва після кривавих розправ з повстанцями у Переяславі, пра
вославні школи вітали його віршами, а митрополит Могила осо
бисто відвідав коронного гетьмана1*. Згодом провідники право
славної церкви уславляли одного з придушувачів «козацької
ребелії» князя Іллю Четвертинського. Йому присвятив жТера-
тургему» Атанасій Кальнофойський (1638 рік), а успіхи князя в
приборканні козаків згадав у похоронній промові Климентій Ста-
рушич (1641 рік;19. Не тільки король підтримував Могилу, що
дозволило митрополитові обходитися без козацької протекції,
але й Могила підтримував королівську політику щодо козацтва.
Соціяльною опорою Могили було не Запоріжжя, а православна
шляхта Волині та Центральної України.
Богдан Хмельницький і Сильвестр Косов
Не дивно, що коли вибухнула Хмельниччина, вза
ємини козацької старшини та православної ієрархії були аж ніяк
не ідеальні. Хоча старий союз між козацтвом і частиною право
славної шляхти під час повстання відновився, стосунки між геть
манською адміністраціє ю та митрополитом надалі були складні
й напружені. Недовіра козацьких ватажків до православної
ієрархії знайшла вияв у словах козацького полковника Федора
Вешняка до польських комісарів у січні 1649 року: «і ваші ксьон
дзи, і наші попи всі курвини сини»"'.
Труднощі, які постали перед церковними проводирями на по
чатку повстання, були пов’язані, насамперед, з тим, що режим
■8 Див.: Грушевський, Історія України-Риси , Т. 8, Ч. 1. - С . 233-234, 279.
19 Опис цих публікацій подано в кн.: Запаско. Ісаєвич, П а м ’ят ки книж
кового мистецтва, Т. 1, № 266,289. Біографію І ілі Четвертинського подає
Владислав Томкєвіч (Władysław Tomkiewicz), «Czetwerynski-Swiatopełk,
Eliasz», Polski Słownik Biogarficzny, T. 4 (Kraków 1938). - S. 360.
20 «... i nasi [очевидно помилка; має бути