Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode

Розділ 7 Гетьмани та митрополити За часів Петра Конашевича-Сагайдачного та Иова Борецького стосунки між козацькою елі тою та православною ієрархіє ю набули особ ливої ваги, але ніколи до Хмельниччини вони не зосереджувалися так прямо га відверто в особистих взаєминах гетьмана та митрополи та. Причину цього можна шукати в кількох площинах. По-перше, статус і гетьмана, і мит рополита в середині XVII століття був інак шим, ніжу і 620-х роках. На початку століття гетьмани змінюва лися один за одним, і їхні дії, здебільшого, залежали від примх ливої волі козацької ради. М итрополити також не мали непо дільної влади над церквою та не могли одноосібно представляти її інтереси у відносинах з козацтвом. На початок Хмельниччини ситуація цілковито змінилася. З одного боку, Хмельницькому вдалося зосередити у своїх руках майже необмежену владу над військом та підконтрольною йому територією, з другого боку, митрополит Сильвестр Косов успадкував від свого попередника на митрополичому престолі Петра Могили міцну владу над церк вою та непересічний авторитет в усьому руському суспільстві. Іншою важливою зміною у відносинах гетьмана та митро полита за часів Хмельниччини стало залучення до цих відносин цілого комплексу проблем, пов’язаних з формуванням козацької державности та влади гетьмана як де-факто незалежного воло даря. Оскільки визначення параметрів православно-уніятських взаємин під час переговорів з Річчю Посполитою Хмельницький взяв на себе, пряме зіткнення інтересів гетьмана та митрополита було неминуче.

Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 302