Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | страница 281

Гетьман посланий Богом
281
влади гетьманові вважали важливим і природнім аспектом
повноважень Хмельницького не тільки в Україні, але й у сусідів,
насамперед, у Московії. Російські посли в Варшаві 1650 року,
брати Ґрігорій і Стє пан Пушкіни, у відповідь на чутки про бунти
серед козаків, внесли до статейних списків свого посольства таку
інформацію (що ґрунтувалася на розмові з козацькими послами
у Варшаві):
А гетм ан де и х Б о гд ан Х м е л ьн и ц к о й н ьіне ж и в ет в Ч и ги р и н е , и
их, зап о р о ж ск и х к азаков, ведает и суди т и р о сп р а ву м еж и м и
чинит; и р о зн и де м еж за п о р о ж ск и м и к а за к и н и к ак и е н ет37.
Гетьман, зазвичай, не мав жодних проблем, караючи не тільки
рядових козаків, але й полковників та генеральну старшину.
Зокрема, добре знаним ь випадок, коли він наказав прикувати до
гармати полковника Максима Кривоноса під час літньої кампанії
1648 року. Незадовго до своєї смерти Хмельницький тримав
прикутим до землі генерального писаря Івана Виговського, підо­
зрюючи його в інтригах з метою здобути гетьманство38. Лише в
особливих випадках, коли йшлося про покарання полковників
найтяжчою, смертною карою, гетьман звертався по санкцію до
старш инської ради. Страта полковників М атвія Гладкого та
Л ук’яна Мозирі відбулася 1652 року за рішенням старшинської
ради. За інформацією російських послів Матвєе ва та Фоміна, які
в червні 1653 року бачилися з полковником Силуяном Мужилов-
ським, той розповів, що за конфлікт з полковником Павлом
Тетерею рада присудила до страти брата генерального писаря Іва­
на Виговського - полковника Данила Виговського. Це рішення
скасував сам гетьман на прохання генерального писаря39. Радше
3' Д ив. повідом лення посла П уш кіна (березень-листопад 1650 року): ВУР.
Т. 2. - С. 342.
38 П ро випадок із Кривоносом див. ли^т Адама К исіля до коронного к ан ц ­
лера Є ж и Осолінського: Д О В . - С. 97- 98. Про те, як Виговського п ри ку­
вали за наказом Хмельницького, див.: Грушевський. Історія України-Р'уси,
Т. 1 9 , 4 . 2 , - С . 1472.
39 Д ив. повідомлення послів М атвєєва та Ф ом іна з червн я-ли п н я 1653 ро­
ку: ВУР. Т. 4 - С. 301. Х арактерно, що за самим лиш е наказом гетьмана
стратили його друж ину - Гелену Ч аплинську, як у син гетьм ана Тиміш
звинуватив у подруж ній невірності та розкраданні гетьманського скарбу.
Страта ця не викликала ж одних знаних протестів чи звинувачень проти
Х мельницького (Д О В . - С. 453).