Наливайкова віра: козацтво та релігія в ранньомодерній Україні Nalyvaikova_vira_kozatstvo_ta_relihiia_v_rannomode | Page 277

Гетьман посланий Богом
277
Виразно старшинський характер мала скликана в жовтні 1657
року Корсунська рада, яка обрала Виговського «повним» геть­
маном23. Не була загальною і рада, яку зібрав на початку 1658
року царський посол Богдан Хітрово і яка підтвердила гетьман­
ські повноваження Івана Виговського. На раді була присутня
старшина, новообраний митрополит Дионісій Балабан з вищим
духівництвом, але й автор «Літопису Самовидця», і посольство,
що його вирядив до Москви 1658 року полтавський полковник
Мартин Пушкар, нарікали, що рада не була повного - в ній взяли
участь тільки прихильники Виговського24. Очевидно, що і
Хмельницький, і Виговський намагалися замінити запорозьку
традицію обрання гетьмана на загальній раді практикою реєст­
рового козацького війська, за якою гетьманів обирали полков­
ники25.
Перехід від форм військової демократії, серед яких важливе
місце посідала загальна рада, відбувався паралельно з поширен­
ням урядових функцій козацьких інституцій із Запорозького
Війська як такого на всю підконтрольну йому українську тери­
торію. Старшинська рада, скликання якої практикували на Запо­
ріжжі задовго до Хмельниччини, за Богданового гетьманування
перетворилася на керівний орган, що витіснив загальну (повну)
раду на периферію владної сфери та полегшив перехід всієї пов­
ноти влади в руки самого гетьмана. Можна припустити, що нара­
ди з генеральною старшиною, які майже постійно відбувалися в
гетьманській резиденції, проходили «в робочому режимі*.
Гетьманові, однак, дуже залежало на підтримці окремих регіонів
Гетьманщини, що їх великою мірою представляли полковники,
яким належала виконавча та судова влада на місцях. Іван Кри-
п’якевич, який наводить перелік більшости знаних старшинських
25 Груш евський, Історія України-Руси, Т. 10. - С. 60-6 3 .
м Там само. - С. 180-181. Говорячи про раду в П ереяславі. Самовидець
зазначає «Тилко на одную полковники з сотниками з іншою старш иною
зіхалися, оприч черні, і Виговскій боярина так словами лестивими, яко і
подарункам и уконтентовавш и, до того повернул, ж е оному гетмангтво по-
твердил в Переяслов'гю , любо на тос войгко і не позво іяло» (Літопш
Самовидця. С. 77).
2а Див. повідом лення Старовольського та Б оплана про обрання підтвер­
дж ення козацького гетьмана полковникам и в кн.: Грушевський. Історія
України-Руси, Т. 7. - С. 2 9 5 -2 9 6 ,3 0 1 -3 0 2 .