276 Наливайкова віра
11 черкасьі д( видя свои упадки- и после того приш ел голод- и стали приходить к отаманам и к сотникам чтоб они с ним и ш ли к гетм ану Богдану Х мельницком у. И приш єд с невеж еством больш им, а говорили: ви, щ ш де последнею свою бєду, что бегаеш ь от смерти св о їй и даеш ь волю сьіну своєму Тимофею... И только б де гетман мольїл хотя малое слово ж естоко им, чаю б де бьіло больш ое дурно.
Хмельницький прибув до невдоволених і почав роз’ яснювати засади своєї політики: причини союзу з Кримом, стан відносин з російським царем, і виклав найближчі військові плани. « И как де их гетман отпустш, u от тово де тот іиум упялся »,- повідомляли російські посли21. Тепер рядові учасники повстання вимагали вже не того, щоб реальна влада в Гетьманщині належала повній раді за їхньої участи, а щоб гетьман та старшина бодай радилися з ними. Але часи, коли гетьман робив це добровільно, без тиску знизу, вже минули.
Втрата головної прерогативи загальної ради- права обирати гетьмана- також свідчила про занепад її владних повноважень. Самого Богдана Хмельницького обрала на гетьманство козацька рада на Запоріжжі, і хоча докладніших відомостей про цю раду та її склад не збереглося, судячи з того, що згодом законність обрання Хмельницького ніхто в козацькому середовищі під сумнів не брав, можна зробити висновок, що це була саме загальна рада, і що вибори було проведено згідно з традицією. Інакшою була ситуація 1657 року, коли Івана Виговського на гетьманство обрала старшинська рада. Вже Богдан Хмельницький спробував вирішити питання про обрання своїм наступником сина Юрія не через загальну, а через старшинську раду, що зібралася у квітні 1657 року. Рада, на якій Івана Виговського обрали де-факто регентом Юрія Хмельницького, відбулася після похорону Богдана й також не була загальною. Автор « Літопису Самовидця » згодом нарікав, що на раду впустили тільки людей « превротних », а потім зачинили ворота до двору Хмельницьких, де й відбувалася рада22.
21 ВУР. Т. З.- С. 300-301. ' 2 « І так, будто учинивши раду часть козаков зобравш и в двор Хмельницкого, а найболше тих людей превротних, а тим зичливих, которих на тот уряд гетманства пригнули, а востатку двор замкнули, не пущаючи никого »( Літопис Самовидця.- С. 75).